Подібна робота — це велика відповідальність, що потребує не лише знання теоретичної частини, а й певних талантів та вміння швидко імпровізувати.

Командир взводу зв’язківців 28-ї омбр Олег з позивним «Хайком» — один з тих, у кому поєдналися усі ці необхідні риси. І навіть більше. Все його свідоме життя пов’язане зі зв’язком після одного випадку у дитинстві.

«Приблизно в 12 років я знайшов зламаний радіоприймач і захотів перевірити, чому він не працює. А в результаті вийшло так, що мені вдалося з першої спроби його відремонтувати. Мене надихнуло це, і я вирішив зробити це справою свого життя», — розповів Олег.

У школі «Хайком» активно вивчав радіомоделювання. Закінчив Вінницький технікум електронних технологій та Одеський інститут зв’язку. Навіть строкову службу проходив саме як зв’язківець, а останні 10 років працював в «Укртелекомі» на рідній Одещині. Коли росія принесла в його дім війну, Олег без сумнівів повернувся на службу.

«Як командир я відповідаю за всі типи зв’язку, які необхідно забезпечувати нашим бійцям, а моя команда — це фахівці, кожен з яких на своєму місці. Разом ми враховуємо потреби й особливості різних підрозділів та організовуємо між ними комунікацію. Звісно, стараємося робити все якнайкраще, бо зв’язок — це нерв, який проводить всю інформацію», — наголосив «Хайком».

Серед найдосвідченіших підлеглих Олега — майстер-сержант Володимир з позивним «Змій». Його шлях військового зв’язківця триває з 1984 року, і за цей час він встиг відслужити за кордоном (у Німеччині та Вірменії) і взяти участь у війні на Донбасі.

«Зв’язківець я ще зі строкової служби. Тоді я пройшов відбір, оскільки довго займався музикою та мав свій гурт, а для зв’язку музичний слух — важлива річ», — поділився «Змій».

З початком повномасштабної війни Володимир повернувся до лав ЗСУ та долучився до лицарів. Його головний обов’язок — забезпечення лінійного зв’язку, чим він щодня активно займається.

«Роботи вистачає. Лінії прокладаємо і ремонтуємо в абсолютно різних місцях, найчастіше під обстрілами. Також бувають ситуації, коли з’являються кілька термінових завдань одночасно і тобі необхідно вмикати фантазію, аби їх якнайшвидше вирішити. Але все одно працюємо, бо, на мою думку, без зв’язку взагалі нічого не може бути», — додав Володимир.

Обидва зв’язківці запевняють, що для ефективної роботи на їхній спеціальності передусім потрібне бажання. А після перемоги України чоловіки планують застосовувати набутий досвід на благо українців.

Текст і фото прес-служби 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.