У селі Велика Круча Пирятинської громади урочисто відкрили меморіальну дошку уславленому військовому льотчику, полеглому захиснику нашої держави, Герою України Олександру Оксанченку. Її встановили на фасаді багатоповерхівки якраз біля того під'їзду, де свого часу жив звитяжець на одному з етапів своєї служби у війську.
На урочистості зібралися рідні авіатора, його побратими-пілоти, товариші по службі - ветерани, керівники громади, небайдужі мешканці села. Вони згадували найкращі людські та професійні якості Олександра Оксанченка, які допомогли йому стати одним із найкращих льотчиків-винищувачів світу.
Свою стежину до неперевершеної майстерності він торував і в небі над Великою Кручею. Адже з 1989-го по 1995 рік проходив службу в учбовому авіаційному полку Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені С. Грицевця, розквартированому в цьому селі, біля якого був аеродром. І вже тоді служив на посаді льотчика-інструктора. Тож, як то кажуть, ставив на крило молодих пілотів, зокрема й майбутніх асів, які сьогодні вдячні наставнику за науку.
Тієї бази вже давно немає, та й у подальшому доля тісно пов'язала уродженця Дніпропетровщини з Полтавщиною, зокрема з Миргородом. Під час служби у 831-й бригаді тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ він неодноразово перемагав або ставав призером міжнародних «битв асів» на престижних авіашоу, де виконувалися пілотажні покази. Його карколомний «почерк» у небі запам'ятали в десятку країн!
Хоча вилітати з рідного «гнізда» Олександру Оксанченку як учаснику АТО доводилося і на виконання бойових завдань. Зрештою 53-річний полковник уже фактично завершив свою льотну кар'єру. І міг би спокійно грітися у променях заслуженої слави як почесний громадянин Миргорода, депутат міськради нинішнього скликання. Та одразу після того, як рашисти почали повномасштабну війну проти України, він знову сів за штурвал винищувача.
І вже наступного дня, 25 лютого, поліг смертю хоробрих у повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію...
Звання Героя України йому було присвоєно посмертно.
При цьому біль втрати відчули не тільки в Україні. Особливо зворушливо вшанували його пам'ять на військовій авіабазі RAF Fairford у Великій Британії, де на традиційному шоу в 2017 році наш пілот переміг у номінації «Найкращий пілотаж серед країн - партнерів НАТО». Цьогоріч улітку там просто на бетонці поставили підпірки для коліс умовного літака, яким міг би прилетіти сюди тепер уже зі свого вічного небесного вирію наш ас, котрого тут називали «Сірим Вовком». Те місце залишалося порожнім... А згадані символи зустрічі й утрати були розташовані біля флагштока, на якому майорів синьо-жовтий прапор України, і великого стенду з портретом Олександра Оксанченка та відповідним написом.
Ініціатором встановлення меморіальної дошки Герою у Великій Кручі був житель села Микола Василенко. Тож саме йому та дочці звитяжця Ганні довірили відкрити її безпосередньо, знявши біле покривало. Потому Ганна звернулася до селян і всіх присутніх зі словами щирої вдячності за те, що вони бережуть пам'ять про батька. До меморіальної дошки відразу лягли живі квіти шани і вдячності за подвиг.
Великокручани згадували й про те, що навіть після прощання з їхнім селом Олександр Оксанченко, пролітаючи повз, «вітався» з колишніми земляками -помахом крила бойової машини чи виконанням якогось елемента вищого пілотажу... Цю традицію продовжили його побратими й учні. Тож учасники урочистостей з нагоди відкриття меморіальної дошки також побачили в небі наш винищувач, який пролетів над селом саме в ті хвилини. То був своєрідний «салют» полеглому Герою і місцю його пам'яті.
Полтавська область.
Фото з сайту Пирятинської громади та зі сторінки 831-ї бригади тактичної авіації у Фейсбуці.
