«Ми продовжуємо процес дерусифікації у столиці... Нові назви, зокрема, увічнять пам’ять про визначні історичні події України, а також про відомих діячів і героїв, які прославляли Україну та боролись за незалежність нашої держави. А також — пам’ять про захисників України, які поклали свої життя, боронячи нашу державу після широкомасштабного вторгнення російських варварів», — зазначив київський міський голова Віталій Кличко.

У місті більше не буде вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором: Амурської, Астраханської, провулка Московського. Замість Славгородської у Дарницькому районі вже є вулиця Дениса Антіпова, загиблого на російсько-українській війні. Некрасівська носитиме ім’я Івана Драча, Краснодарська — Голди Меїр, а Карла Маркса — Йоганна Вольфганга Ґете.

У Солом’янському районі вулицю Багратіону перейменували на вулицю фотокореспондента Максима Левіна, який загинув у березні, а провулку Московському дали ім’я загиблого актора Павла Лі.

Плаща Героїв Бреста тепер називатиметься Чорнобаївською, а вулиця Олександра Матросова — Генерала Кульчицького, котрий загинув у Слов’янську у 2014-му.

Дедалі менше топонімічних об’єктів столиці нагадуватимуть і про імперця Пушкіна. У Шевченківському районі заміть вулиці шанованого в росії поета буде вулиця відомого українського діяча, одного із засновників Центральної Ради Євгена Чикаленка.

«Просвітницький центр національного відродження імені Євгена Чикаленка мав три спроби «топонімізувати» у Києві його ім’я, — зазначає народний депутат попередніх скликань Юрій Гнаткевич. — Якось ще очолювана нинішнім міністром оборони Олексієм Резніковим Комісія з найменувань при Київраді рекомендувала переназвати вулицю Толстого на вулицю Чикаленка. Цю вулицю колись назвали іменем Толстого тому, що там жила рідна сестра дружини російського письменника, у якої він, знайомлячись з Києвом, гостював три дні. У громадському обговоренні на сайті КМДА, яке тривало два місяці, Чикаленко впевнено «перемагав» Толстого, але в останні дві доби на сайті КМДА з’явилася така кількість голосів за російського графа, яка дозволила йому «перемогти» Чикаленка. Після цього комісія Київради запропонувала назвати іменем Чикаленка площу Льва Толстого. І тут знову повторилася знайома картина: саме в останні кілька діб кількість голосів проти Чикаленка під час електронного обговорення на сайті КМДА різко зросла. Просвітницьким центром було проведено велику інформаційну роботу про Чикаленка і тому тут не повірили в чистоту електронного голосування, а запідозрили хакерські атаки ззовні».

Пізніше Комісія з найменувань на пропозицію Інституту археографії і джерелознавства ім. Михайла Грушевського прийняла рішення переназвати іменем Чикаленка сквер ім. Валерія Чкалова. Ідея зустріла спротив «активістів», котрі опублікували звернення до київської влади з пропозицією назвати сквер «Письменницьким», оскільки поруч будинок, в якому в радянські часи отримали квартири багато українських письменників.

«Серед аргументів опонентів Чикаленка був і такий, що його «ніхто не знає і назва вулиці з його іменем не звучить», — додає Юрій Гнаткевич. — Сьогодні Чикаленко є найактуальнішою постаттю з минулого. Він був активним проповідником українського національного відродження і присвятив цій справі усе своє життя, вкладаючи в нього величезні особисті кошти. Євген Чикаленко закликав товстосумів любити Україну не тільки до глибини душі, а й до глибини кишені».

Наприкінці серпня Київрада перейменувала 95 вулиць, площ і провулків, а у вересні  — ще 40.