Сергій Дзюба із найбільшою мотивацією досягти перемоги та миру в Україні — синами Назаром та Іллею.

Автори — Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов. Перу митців належить і сценарій українського військового детективного фільму режисера Зази Буадзе «Позивний «Бандерас», в основу якого покладено щоденники нацгвардійця Сергія Башкова з позивним «Індіанець» та розповіді воїнів АТО. Стрічка вийшла в широкий український прокат 11 жовтня 2018 року...

Згадати це змусив запис на сторінці Сергія Дзюби у Фейсбуці.

«Моя мотивація на початку війни, — пише чоловік, — отримати зброю та не пустити рашистських вбивць до Києва. Тиждень безкінечної черги на Іподромі. Зброю так і не отримав — завжди розбирали перед самим носом. Але мотивації не втратив. Шукав де можу стати у нагоді: гасав велосипедом за ліками для пенсіонерів, будував блокпости, допомагав друзям волонтерити, підключився до інформаційної боротьби в Інтернеті...».

— Напрацювавши собі плюсків у карму, — зізнається Сергій, — нарешті отримав дзвінок: «Є одне місце. Зараз. Вирішуй!».

Як розповів наш герой, на Видубичах зустрівся із водієм Ігорем-Миколою, позивний Вуйко, який відвіз у підрозділ ТРО.

«Ситуація така — ми стріляємо, в нас стріляють. Бойовий досвід маєш?» — тестував командир підрозділу...

«Відносний маю», — чесно збрехав Сергій. Напевно, аж світився від мотивації, тому взяли і видали омріяну зброю.

— Наступні кілька місяців, — розповідає Сергій, — цілодобові наряди, бойові виїзди до Горенки і Мощуна, хронічний недосип, фізичні навантаження, холод і страх смерті.

Однак назавжди закарбувалася у пам’яті фраза взводного Михалича: «Якщо хочеться жалітися, скаржитися, бунтувати, згадайте навіщо ви взяли до рук зброю!»

За словами Сергія Дзюби, всі зовнішні та внутрішні негаразди завжди долала шалена мотивація та бажання вчитися воювати.

За той час, поки чоловік перевівся разом із побратимами до штурмового полку ЗСУ, пройшов курс молодого бійця у Британії і повоював на «нулі» на Донбасі, він чітко сформував внутрішню позицію, що допомагала долати підступне тремтіння у колінах: «Немає кращої смерті, ніж захищаючи Батьківщину із зброєю у руках! Звісно, бажаю усім залишатися живими, здоровими та перемоги у війні!».

Закінчує пан Сергій свій запис у Фейсбуці проханням. Процитуємо його.

«Зараз, після поранення та втрати пальців на правій руці, не менш мотивовано, підтримую побратимів з лікарняного ліжка. За свідченням хлопців, мій попередній волонтерський пост допоміг підрозділу зібрати на придбання евакуаційного мікроавтобуса 50 000 грн лише за добу. Зараз маю надію зібрати кошти на «нічну пташку» — дрон із тепловізором для аеророзвідки 5-го окремого штурмового полку ЗСУ. Зібрано 21500 грн з необхідних 560000 грн. Закликаю підтримати штурмовиків донатами та репостами, бо саме вночі, коли відбувається велика кількість обстрілів, їм потрібні такі «нічні пташки»!

Одужую! Переможемо!

Ваш БАНДЕРАС.

Монобанк 5375411200912736

https://send. monobank. ua/jar/51FcNbTvV7

Довідково

Сергій Вікторович Дзюба — український письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, літературознавець, літературний критик, композитор, кіносценарист. Громадський діяч, президент Міжнародної Академії літератури та мистецтв України. Автор 120 книг. Його твори перекладені на сто мов. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, член зарубіжних академій. Народний поет України. Володар звання «Золотий письменник світу». Лауреат понад 200 міжнародних, державних та національних літературних премій у 55 країнах.

Підготував Віктор ДАР.

Фото зі сторінки Сергія Дзюби у Фейсбуці.