І лише на війні зрозумів своє справжнє призначення. «Для мене прозрінням була Мар’їнка. Я перев’язував пораненого побратима, запихаючи йому в рану на нозі кровоспинний Celox. Витер руки від крові і раптом зрозумів, що це — моє життя, те, чим я повинен займатися. Є люди, народжені для науки, медицини, для релігії, для чого завгодно, а є люди, народжені бути воїнами. Мабуть, у мені тоді спрацювала генетична пам’ять козацького роду. Як мінімум, хочу досягнути рівня свого першого відомого козацького предка — Остафія Горбатенка, який у 1634 році був сотником Уманського полку», — поділився боєць.
«Ролло» потрапляв у засідку під Іловайськом, де показав себе винахідливим і хоробрим воїном. Штурмував Широкине, коли одним БТРом з бійцями прикривав відхід двох взводів. Незважаючи на наказ відходити, вирішив залишатися і відпрацьовувати по повній, хоч і накривало вогнем з усього, з чого тільки можна. Найбільше, каже, запам’ятався момент подяки після бою від побратимів — за те, що ти зробив. За операцію в Широкиному «Ролло» нагородили медаллю «Незалежність України» ІІІ ступеня. Також він отримав нагрудний знак «За відзнаку у службі».
«Ролло» пишається тим, що воював і продовжує воювати в підрозділі спецпризначення полку «Азов». Він називає бійців полку аристократами духу, готовими покласти життя, віддати все, що вони мають, заради становлення і незалежності Української держави.
— До вибору мого шляху мене спонукало вивчення історії, — розповів «Ролло». — Читаючи книжки, я переймався духом боротьби. Тобто саме фактор знання історії перетворив мене зі звичайної людини на того, ким я є нині. Це була моя самоосвіта. Прикро, що ніхто й ніколи не виховував у нас почуття українського патріотизму. Ще прикріше, коли народ вважають лише землеробами, гречкосіями, хоча насправді український народ є нащадком творців однієї із наймогутніших світових держав — Русі. У селищі Лисянка, звідки я родом, хоч і діяли патріотичні організації, але вони були занадто слабкими. Не знаю, чи хтось вплинув на мене, чи це було закладено в мені змалечку. Дуже вразили фільми «Врятувати рядового Раяна», «Патріот», «Хоробре серце». Це те, що викарбувало мене. А ще — «Книга майбутніх командирів» — твори про полководців, їхній життєвий шлях, про те, як вони витримували всі складнощі та своєю мужньою боротьбою досягали успіху.
Та реальна війна перевершила бачене в кіно і прочитане в книжках. 24 лютого «Ролло» перебував у Києві.
«Ми знали, що повномасштабна війна буде, готувалися до цього. Тому заздалегідь вивезли родини в безпечне місце. Пролунав дзвінок командира: «Почалося...». І з тієї хвилини я вже ні про що не думав, окрім як про війну. Формували підрозділи для захисту Києва, роздавали зброю. До нас приходило багато тих, хто ніколи не тримав автомата в руках, але мотивація плюс професійна робота командирів 24/7 зробили свою справу. Понад дві тисячі киян одержали хороший військовий вишкіл і стали на захист столиці. Мене тоді шокувала недолуга тактика росіян — пересувалися довгими колонами по відкритій місцевості. Нам залишалося їх лише розстрілювати, палити техніку, яка, виявляється, чудово горить. Ще одне відкриття — кадировці, якими так лякали рашисти. Виявилося, що це звичайні озброєні бандити. У першому ж бою вони так тікали, що погубили автомати, які нам пізніше знадобилися. До речі, я теж зіграв роль бородатого «кадировця», коли проводили рейд у тилу ворога, перевдягнувшись у російську форму. Пізніше були важкі бої на Запорізькому напрямку. Попереду — довгий шлях до Перемоги, який ми маємо пройти, долаючи свої страхи і з вірою в те, що українці — народ-воїн, для якого воля і незалежність — понад усе», — поділився бойовими спогадами й емоціями «Ролло».
Про командира підрозділу азовців «Ролло» знають рашисти. На російському телебаченні воїна, котрий нещадно громить окупантів, назвали окопним фюрером і обіцяли винагороду за його голову. А він на те лише усміхається: «На росії побутує думка, що якщо людина воює за свій народ, за свою націю, то він нацист. Це ефект їхньої пропаганди. А нам своє робити — добивати ворога, щоб і сліду його не залишилося на нашій землі».
Фото надано автором.
