Історія, географія та демографія

Власне, фахівці двох останніх інститутів і створили згаданий електронний демографічний проект «Атлас Голодомору». Його представили провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ Наталія Левчук та представник Українського наукового інституту Гарвардського університету Генадь Побережний.

У межах цього наукового проекту вперше проведено оцінку демографічних втрат України внаслідок голоду 1932—1934 років на національному, обласному та районному рівнях окремо для міського та сільського населення. Як зазначили фахівці, демографічні втрати складаються з прямих (надлишок смертей) і непрямих (дефіцит народжень). Вони розраховуються як різниця між реальною кількістю смертей і народжень в умовах голоду та їхньою гіпотетичною кількістю, яка могла б бути за умови відсутності голоду. Для розрахунку втрат використано метод демографічної реконструкції, тобто повномасштабне відновлення демографічної динаміки країни та її регіонів, зокрема, чисельності населення та основних складових її зміни за певний період. В основу демографічної реконструкції покладено дані трьох переписів — 1926, 1937 і 1939 років, підсумки яких були критично проаналізовані й скориговані. Як зазначив Генадь Побережний, електронний атлас — це перший етап у створенні інтерактивного атласу Голодомору, який дасть змогу в подальшому простежувати та накладати дані з різних галузей життя, не тільки демографічні, на конкретну місцевість. Слід зауважити, що найбільше від голодомору постраждав Тетіївський район Київської області, де загинув майже кожний другий. Найбільша смертність вразила лісостепові райони тодішньої Київщини та Харківщини (сюди входили землі нинішньої Житомирщини, Черкащини, Полтавщини та інших областей).

В атласі є велика кількість електронних карт, що ілюструють динаміку голоду в різних вимірах. На знімку — одна з таких карт, що показує абсолютне число так званих надлишкових смертей в тодішніх семи областях України та Автономної Молдавської Республіки. Поки що тексти атласу подано лише однією мовою — англійською, з електронним перекладом на 20 інших мов. Звісно, такий переклад не надто досконалий. Але, як пояснив нам пан Сергій Брага, головний редактор «Урядового кур’єра», коли атлас стане інтерактивним, тексти буде подано трьома мовами: англійською, українською та російською. Останнє дуже суттєво для користувача, оскільки в 1930-х роках українське діловодство перейшло на російську, і всі топоніми на тодішніх картах подавалися саме цією мовою.

З інтерактивними картами та «Атласом Голодомору» можна ознайомитись на сайті Гарвардського університету: httр://gіs.hurі.harvard.edu

Одночасно з презентацією атласу презентовано і спеціальний випуск газети «Урядовий кур’єр», приурочений до 80 роковин Голодомору (номер вийшов у світ 22 листопада, http://ukurіer. gov. ua). Поруч ви бачите фрагмент першої шпальти цієї газети.