За ухвалення документа в другому читанні та в цілому проголосувало 295 народних депутатів: «Слуга народу» — 211, «ЄС» — 0, «Батьківщина» — 0, «Платформа за життя та мир» — 18, «За майбутнє» — 15, «Голос» — 10, «Довіра» — 16, «Відновлення України» — 15, позафракційні — 10.
Нагадаємо, уряд ухвалив проект кошторису до другого читання, скоригувавши прогноз зростання ВВП на 2023 рік у бік консервативного сценарію (3,2% замість 4,6%). Прогноз інфляції було зменшено з 30% до 28%.
Бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. «Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам пропонуємо збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн», — зазначали урядовці.
Видатки становитимуть 2,6 трлн грн. «Ми збільшили обсяги видатків на виплати пенсій, на ліквідацію наслідків збройної агресії росії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), на наукову й науково-технічну діяльність, на пільгові іпотечні кредити ВПО. Загалом до другого читання в проекті держбюджету видаткова частина зросла на 66,8 млрд грн», — наголошували в Кабміні, акцентувавши увагу на тому, що пріоритетом номер один незмінно залишаються безпека й оборона.
Так, на боротьбу з окупантами спрямовується понад 1 трлн грн, це більш як 18% ВВП. Дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП. Його покриватимуть за рахунок допомоги партнерів. «Нам потрібно залучити 38 млрд дол. США. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємося в цьому напрямі й маємо всі підстави розраховувати на прогрес», — констатували в уряді.
Під час засідання Верховної Ради.
Ухвалення бюджету в такі короткі терміни відбувається вперше в історії України, і вперше — в умовах війни. Тож народні депутати сподіваються, що міжнародні партнери оцінять пунктуальність парламенту і профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі 38 млрд дол. США.
Водночас напередодні бюджетний комітет Верховної Ради схвалив проект кошторису до другого читання, врахувавши додаткові поправки. Йдеться, за словами Ярослава Железняка, про збільшення видатків на секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини +116 млн грн. А також фінансування політичних партій — +519,4 млн грн; антикорупційні органи: САП +62,76 млн грн та НАЗК +16,4 млн грн; заходи з приватизації держмайна — +38,5 млн грн та на розвиток фізкультури та спорту +10 млн грн.
У парламенті також відбулось голосування щодо кадрового питання. Так, Верховна Рада 279 голосами «за» звільнила Олексія Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій.
Варто зауважити, що Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні одноголосно підтримав постанову про відставку Олексія Чернишова. Міністр, як це й годиться, особисто відзвітував перед комітетом про виконану роботу та повідомив, що його ймовірний перехід у «Нафтогаз» мотивований насамперед енергетичною безпекою, за яку він відповідає як голова штабу. А також сказав, що після його звільнення Кабінет Міністрів може розглядати питання про потенційне призначення його на посаду в «Нафтогаз».
Щодо розмов про об’єднання Мінрегіону та Мінінфраструктури, міністр зауважив, що така «реконфігурація» опрацьовується і пов’язана зі скороченням витрат і кількості міністерств. Але «поки що про це говорити передчасно».
Крім того, Верховна Рада достроково припинила повноваження народних депутатів Ігоря Васильковського та Вадима Рабіновича, яких 18 липня 2022 року указом Президента було позбавлено громадянства України. Так, нині в парламенті перебувають 417 народних депутатів.
Перейшовши до питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила за основу законопроект «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» (№ 8081). Цей проект передбачає можливість надання військовослужбовцям під час дії воєнного стану відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад. Але не більш як дві доби в один кінець.
У цілому парламент схвалив проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі» (№ 7655). Відповідно до проекту тепер кожен обмінний пункт має сплатити авансовий внесок, який становитиме: три мінімальні зарплати за кожен пункт обміну в населеному пункті, чисельність мешканців якого перевищує 50 тис., та одна мінімальна зарплата в населеному пункті, чисельність мешканців якого — менш як 50 тис. Закон набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Поштову інфраструктуру буде модернізовано та осучаснено Ухвалено відповідний закон
Найважливішим рішенням пленарного дня можна без перебільшення назвати ухвалення головного фінансового документа країни на 2023 рік. «Наступний бюджетний рік буде складним», — наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук після ухвалення кошторису.
«Наш пріоритет це, звісно, безпека і оборона. На оборону ми спрямуємо понад 1 трлн. грн. Дефіцит Держбюджету буде 20% ВВП. Уряд пропонує покривати його за рахунок допомоги партнерів. Інфляція — прогнозовано на рівні 28%. Видатки Пенсійного фонду уряд збільшує майже на 39 млрд грн. Це потрібно, аби забезпечити індексацію пенсій», — зауважив глава парламенту та додав: «Нині ми підтримали бюджет країни воєнного часу.
Але після Перемоги ми, як і має бути, переглянемо кошторис у частині розвитку України».
Крім того, за словами Голови Верховної Ради, парламент під час пленарного засідання крім бюджету та кадрових питань, ухвалив і низку інших актуальних рішень.
Йдеться про ухвалення в цілому проекту закону «Про поштовий зв’язок» (№ 4353), який врегульовує низку питань щодо надання доступних для користувачів універсальних послуг поштового зв’язку. Зокрема, передбачено модернізацію та осучаснення поштової інфраструктури, встановлення поштоматів з QR-кодами, спрощення отримання посилок, введення електронної марки. А також закріплено перелік універсальних послуг.
Так само в цілому ухвалено й законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (№ 8045), яким дозволено приватизацію державного чи комунального майна, яке перебуває у податковій заставі без згоди контролюючого органу.
Серед ухвалених за основу законопроектів Руслан Стефанчук назвав важливими, зокрема, такі: «Про внесення змін до Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів ВООЗ» (№ 6364). А також «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування» (№ 5336). Цим проектом, за словами глави парламенту, приводяться у відповідність положення Кримінального кодексу України до положень Конвенції ООН проти катувань та встановлюється, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, у разі вчинення представником держави (в тому числі іноземної) такого злочину, як катування, не застосовується.
Водночас парламент провалив голосування за постанову «Про скасування рішення Верховної Ради України від 19.10.2022 р. про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії», чим розблокував підписання згаданого вище закону.
Натомість в цілому було ухвалено низку проектів постанов: «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 8144); «Про здійснення начальником Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 8162); «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 8163) та «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 8171).
Водночас народні депутати усунули неузгодженості та неточності у тексті прийнятого Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (№ 8027).
Також в цілому було підтримано зміни до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (№ 8035); законопроект «Про внесення змін до розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Український культурний фонд» щодо особливостей діяльності Українського культурного фонду на період дії воєнного стану» (№ 8023). А також проект постанови «Про кошторис Верховної Ради» (№ 8129).
Ухвалено як закон і такі проекти: № 7735 — про забезпечення гарантій прав судових експертів при притягненні їх до дисциплінарної відповідальності; № 5159 — ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки; № 4568 — про матеріали і предмети, що контактують із харчовими продуктами; № 8045 — щодо прискорення приватизації та вирішення питання наявності податкового боргу у ДП. А також № 4558 — вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.
