Цей документ розроблено урядом на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини та згідно зі статтею 5 Загальної Декларації прав людини та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які визначають, що ніхто не може бути підданий катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

При цьому міжнародні документи передбачають, що відступ від цього положення не допускається навіть під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації. Крім того, ратифікована Україною Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 року передбачає, що кожна держава-сторона встановлює відповідні покарання за такі злочини з урахуванням їх тяжкого характеру. Водночас частиною першою цієї Конвенції визначено більш широке поняття «катування», що означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисно заподіюють сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. Отже, законопроект № 5336 спрямований на приведення положень Кримінального кодексу України у відповідність до положень Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. З цією метою у статті 127 Кримінального кодексу України розширюється та вдосконалюється зміст поняття «катування» та визначається цей злочин як «умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою...».

Також пропонується встановити, що катування — це «будь-яка умисна дія, спрямована на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинена з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, скоєні нею або іншою особою чи у скоєнні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування чи дискримінації її або інших осіб». Законопроектом також пропонується встановити, що в разі вчинення цього злочину представником держави, в тому числі іноземної, звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не застосовується. Водночас передбачається посилення відповідальності: за різними статтями Кримінального кодексу України пропонується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На знімку: ексгумація тіл жителів Ізюма (Харківська область), закатованих рашистами.