Створений за сприяння Проекту USAID «Економічна підтримка України» для розвитку підприємницької активності творчої молоді, простір залучає місцевих та переселенців на різні заходи.

Паралельно з цим засновниця простору Олена Кучерук керує також іншим напрямом — пошиттям спальників для бійців. Цю роботу розпочинали у Краматорську ще взимку, а в Дніпрі, евакуювавшись, Олена та її однодумці виділили цю діяльність в окремий напрям. Тут більше виробництва, ніж творчості, тому розмістили майстерню у промисловій зоні.

На новому місці краматорці організувала міні-цех із пошиву спальників. Зараз це один із найактуальніших запитів. За вісім місяців війни учасники «Арт-коворкінгу» вивчили особливості цих виробів, знайшли гуртових покупців та співпрацюють із волонтерами.

Над пошиттям спальників — теплих мішків для сну — працюють п’ятеро людей. Три швачки щотижня використовують рулон оксфорду — це тканина, яка захищає від вітру та є верхнім шаром у спальнику. Також додається синтепон, а додаткове тепло створює флісова прокладка. Ці кілька шарів тканини дають змогу спати при мінус двадцяти за Цельсієм. Таких спальників одна майстриня може пошити 3—4 штуки на день. Одного рулону тканини довжиною 60 метрів вистачає на два дні.

«Коли ми отримуємо гуртове замовлення від волонтерів або воєнторгів, то за роботу беруться всі. На виготовлення одного спальника, якщо всі матеріали в наявності, потрібно дві години.

Якщо працюють увесь день три швачки, виходить до 10 спальників. Три швачки за тиждень обробляють понад 100 метрів оксфорду. Є дешевші варіанти, залежно від запиту. Якщо вироби потрібні для окопів, то більше замовляють оксфорд, але якщо умови не такі екстремальні — робимо і з інших тканин: плащівки та болоньї. Така тканина легша і краще змивається, тож спальник краще складається й займає менше місця», — каже керівниця «Арт-коворкінгу».

Разом з Оленою Кучерук у швейному цеху працюють ще чотири людини, які є переселенцями із Краматорська, Сєвєродонецька та Українська.

Олександр допомагає робити закупівлі. Він знає, де та яку тканину замовити, спілкується з клієнтами, відправляє замовлення. Тетяна шиє, в неї немає вихідних. Жінка біля швейної машинки по сім днів на тиждень. Пані Євгенія — теж швачка, і ця робота важлива для неї: так жінка-переселенка може оплачувати житло, яке орендує, та прогодувати свою родину.

«Ми збираємо відгуки наших захисників. З того, що нам пишуть, дізнаємося, що спальники теплі, захищають від вітру, в них бійці сплять в окопах. Нині попит на спальники значно зріс. Тож ми шукаємо ще швачку, яка готова долучитися до нашої команди», — зазначає Олена, запрошуючи зацікавлених телефонувати: 099 713 34 58.

Окрім спальників, тут також шиють дощовики, футболки, бафи, балаклави, теплі шапки, різні чохли та сумки. Зароблених грошей вистачає сплачувати заробітну плату працівникам та покривати оренду цеху і швейних машинок. Виробники постійно шукають гуртових постачальників тканини, аби якість та ціна були прийнятні.

Водночас в «Арт-коворкінгу» не полишають мрій, що знову шитимуть авторські сорочки, як це робили у Краматорську до лютого. А ще після Перемоги України родина Кучерук хоче відкрити вдома магазин туристичного спорядження. До війни вони сім’єю багато подорожували й постійно купували для цього необхідне спорядження — рюкзаки, спальники, дощовики. Зараз, коли навчилися виготовляти все це самі, планують переорієнтувати свою роботу. Хіба що змінять кольори — замість хакі та пікселя будуть шити яскраві дощовики в кольорах осені.

Паралельно Олена продовжує керувати креативним простором «Арт-коворкінг». У Краматорську до простору приходили молоді люди, щоб створити сорочку, блокноти, інші авторські вироби. Нині цю роботу продовжують у Дніпрі. До «Арт-коворкінгу», який розташований у Дніпровському центрі сучасної культури, запрошують переселенців та місцевих жителів на різні майстер-класи й творчі вечори. Кошти для такої діяльності залучають через грантові програми, наразі мають підтримку від проекту «Mental Health».

«Ці гроші хоч і невеликі, але важливі для нашого простору. Завдяки грантам на підтримку діяльності простору ми можемо оплачувати роботу кількох людей, які організовують заходи, закупити матеріали для майстер-класів — фарби, тканину, полотна, глину. До нашого простору приходять місцеві митці, проводять заходи на волонтерських засадах, — зауважує Олена Кучерук. — Я часто думаю, чи потрібна така робота, але до нас приходять люди, вони зацікавлені чогось навчитися навіть під час війни. Неподалік є притулок — підвальне приміщення, де всі розмови постояльців зводяться до того, де дістати гуманітарку. Я дуже боюся, щоб ми не скотилися до такого рівня. Тож проводимо різні заходи, аби допомогти людям у цей важкий час вистояти, зокрема й зберігаючи належний культурний рівень».

В «Арт-коворкінгу» чекають на відвідувачів на заходи за адресою: Дніпро, Крутогірний узвіз, 21, 2-й поверх.

Дізнатися більше про діяльність простору можна за посиланням у Телеграм-каналі Свої в Дніпрі.

Проект USAID «Економічна підтримка України».

Фото зі сторінки Проекту USAID «Економічна підтримка України» у Фейсбуці.