Світлана Болган відвідала подружжя Толкачових.

Внутрішньо переміщеним особам, які щойно приїхали до Дніпра, насамперед пропонують оформити довідку про статус ВПО та заяву на виплати в управлінні соціального захисту чи через мобільний застосунок «Дія».

За словами заступника начальника відділу Соборного району Центрального управління соціального захисту населення міськради Алли Пижевської, здебільшого такі особи звертаються саме до управління. А там їм не тільки оформлюють довідку та соцвиплати, а й надають інформацію про те, де можна отримати допомогу за різними напрямами.

«Наприклад, якщо це особа поважного віку, їй пропонують послуги Дніпровського міського територіального центру, а саме —догляд вдома, денне перебування, надання гуманітарної допомоги та проживання відповідної категорії за необхідністю. Загалом у перші місяці війни ми приймали по три з половиною тисячі переселенців на день, сьогодні цифра зменшилась, і нині приймаємо приблизно півтисячі осіб», — каже Алла Пижевська.

Вікторія Задорожня, яка у травні мусила виїхати з двома дітьми зі Слов’янська до Дніпра, згадує, що одразу звернулася до управління соціального захисту — спеціалісти оперативно надали довідку про статус ВПО і допомогли оформити заяву на виплати на проживання, які зараз сім’я і отримує.

Перший заступник директора Дніпровського міського територіального центру Ольга Мешко зазначає, що на сьогодні соціальні послуги в терцентрі отримують 583 переселенці, з яких шістдесят мають інвалідність першої та другої груп, а загалом отримали послуги до семисот осіб.

Найбільше послуг з натуральної допомоги — це продукти харчування, засоби гігієни тощо. Крім цього, 71 особа отримує послугу з догляду вдома. Тобто ними опікуються соціальні робітники, які допомагають їм прибрати в будинку, зробити покупки, приготувати їжу тощо.

«Ділянка моя велика та дуже розкидана — іноді півгодини доводиться діставатися наступної адреси. Приношу людям продукти, ліки з аптек, декільком готую їжу та прибираю. Коли треба — схожу в поліклініку, подзвоню лікарю стосовно консультації.

Допомагаю розібратися з комунальними платіжками. Всяке буває по дрібницях: у когось лампочка перегоріла, у когось ще щось. Завжди потрібна допомога», — розповіла соціальний працівник із 22-річним стажем Світлана Болган.

Ще в березні змушене було покинути рідний Харків подружжя Толкачових. У Дніпрі Ганні та Анатолію допомогли отримати статус ВПО та необхідні виплати, а також ними опікується і соціальний працівник — саме Світлана Болган.

«До Дніпра їхали й думали, що пробудемо тут тижні зо два, але й гадки не мали, що будемо змушені залишитись тут надовго. Майже не взяли речей. Але Дніпро нас прийняв гарно, з житлом допоміг син, платить за винаймання цієї квартири, він лишився в Харкові, бо рятує та лікує людей. Другий син — у столиці. Тож ми вдячні, що нам тут у Дніпрі допомогли з усім, чим можна, а також за те, що запропонували послуги соціального робітника. Світлана нам дуже допомагає з приготуванням їжі, прибиранням та покупками. Крім цього, вона дає нам корисні поради», — ділиться Анатолій Толкачов.

Сорок років проробила вихователем у дитячому садку Неллі Кійко з Гуляйполя, що в Запорізької області. З початком активних бойових дій жінка переїхала до Дніпра. «Ніхто не знає, як зустрінеш свою старість. Дома своєю працею ми заробили добробут та повагу земляків. Через війну втратила все майно. Родичі запросили в Дніпро — й ми не помилилися у виборі цього славетного міста. Нас зустріли не як біженців, а як гостей міста. Кожен, з ким зустрічалися, дарував нам посмішку, тиснув руки, переймався нашою бідою. Ми з чоловіком пішли до терцентру, щоб бути серед людей. Все життя допомагали іншим — тепер прийшов час, коли допомагають нам», — впевнена вона.

Дніпропетровська область.


Продуктові набори — від чистого серця.

Фото надано автором.