Кожен з подружжя зайняв у ньому свою нішу. А їхня фермерська продукція, безпосередньо від виробника, здобуває дедалі більше шанувальників серед жителів рідної і сусідніх громад.

Якісні та смачні м'ясні харчові продукти - це спільна праця і механізаторів, і тваринників, і цеху готової продукції.

У ФГ "Відродження - 2005", яким керує Віталій Гарбуз, обробляється з півтисячі гектарів, де основною культурою є пшениця. Повномасштабна війна в Україні вплинула на всі галузі господарювання - нелегкі випробування випали і на аграрну сферу. Але, як зазначає Віталій Сергійович, цього року вдалося виростити непогані врожаї сільгоспкультур: озимої пшениці та кукурудзи в середньому молотили до 80 ц/га, соняшнику - 26 ц/га. Поступово вдається й збувати збіжжя, хоча ціни нині, як каже Віталій, "дуже слабенькі".

Частина вирощеного йде на корм для тваринництва. Адже лише на свинофермі на відгодівлі - понад тисяча голів, для яких створено необхідні умови для належного утримання. Ба більше, цьогоріч прийнято рішення про розширення ферми. "Наразі облаштовуємо додаткове приміщення для маточного поголів'я та молодняку, - каже фермер і додає: - Ми і до війни стикались із проблемою якісного молодняку, а нині, через низку об'єктивних причин, вона загострилась. Тож спробуємо отримувати власний". Це дасть змогу господарству не знизити, а навпаки - розвивати темпи виготовлення продукції тваринництва та забезпечувати нею споживачів громади і району.

Про цю ланку роботи розпитуємо в Олени Гарбуз (на знімку вгорі). Вона не лише керує цехом із переробки продукції, організовує її реалізацію, а й власноруч створює ті самі м'ясні делікатеси, які вже припали до смаку покупцям.

"Спочатку була виїзна торгівля по населених пунктах, - розповідає Олена. - Ми продавали свіже м'ясо та сало, напівфабрикати, готову продукцію. Згодом почали орендувати торгову точку в Онуфріївці".

А на початку жовтня вдалося справити новосілля у власному торговельному закладі - на ринковій площі в селищі Онуфріївка відкрито кіоск "М'ясо. Делікатеси". Тут - сучасний дизайн, ввічливі продавці Віка та Тетяна. До речі, Таня - переселенка з Харківщини - тепер отримує стабільний дохід для своєї родини.

Олена зазначає, що продукція в магазині не залежується: "Зазвичай ранковий завіз до вечора розпродується".

Чи не найбільшим попитом серед покупців користуються фермерські пельмені, котлети. Та й свіжина розкуповується. "Як безпосередні виробники, маємо змогу реалізовувати продукцію за дещо нижчими цінами, - каже жінка. - І покупці задоволені, і в нас є стимул розвиватись".

У кіоску, до речі, можна придбати хліб, попити смачної кави. Олена каже, що в планах - розширити асортимент лінійкою ексклюзивних соусів до м'ясних страв та ласощами до кави. Тож поле діяльності, образно кажучи, ще засівати та засівати.

...Хоч і з'явилась стаціонарна точка реалізації, та Олена налаштована продовжувати доставляти власні товари до населених пунктів громади. У цьому є певна соціальна місія, адже у віддалених селах придбати свіжу якісну м'ясну продукцію за "незахмарними" цінами не так уже й легко. Особливо - людям пенсійного віку, з незначним достатком або одиноким, про яких не можуть попіклуватись рідні. Тож така виїзна торгівля здійснюватиметься й надалі.

Відрадно, що і у воєнний час наші сільгоспвиробники, переробники дбають не лише про власні родини, а й про державу, про своїх земляків, створюючи для них певний добробут і комфорт.

На знімку: у магазині Гарбузів.

Фото автора.