Кабінет Міністрів України з метою збереження унікальних наукових об’єктів, які мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки, надав статус національного надбання восьми неповторним природним об’єктам держави.
Серед інших до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, занесено Канівські гори. У рішенні уряду вони прописані як «геологічний ландшафт та рослинно-тваринний комплекс Канівських дислокацій у межах Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
«Збереження таких унікальних наукових об’єктів є пріоритетним завданням держави, адже їх втрата може мати серйозні негативні на-слідки для розвитку на-уки та суспільства», — зазначає урядовий веб-ресурс, який опублікував документ.
Як відомо з наукових джерел, Канівські гори розташовані на Придніпровській височині. До комплексу природних об’єктів входять гори, розгалужена система ярів, яких тут налічується майже вісім тисяч. Один із них, Хмільнянський, вважається найбільшим в Європі. Пасмо Канівських гір уздовж Дніпра — це не лише дивовижні не-зрівнянні об’єкти. Це сакральні, святі для кожного українця місця. Тут, на одній із гір — Чернечій, знайшов свій вічний спочинок геній українського народу Тарас Шевченко. Тут розташовані Канівський природний заповідник та Шевченківський національний заповідник з музейним комплексом. З Чернечої гори, від Могили великого Кобзаря, відкривається захоплюючий, неповторний за красою краєвид «Тарасовий обрій» — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Ось чому ухвалене урядом рішення про надання Канівським горам статусу національного надбання особливо актуальне й необхідне.
Черкаські біологи, екологи, історики, громадські захисники природи з великою радістю і схваленням зустріли прийняте урядом рішення.
— Документ надає додаткового захисту державою унікальним науковим об’єктам, які неоціненні за своєю значущістю для української та світової науки, — ділиться відомий на Черкащині науковець і громадський діяч, фахівець з управління екосистемами, викладач Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло (на знімку).
— Це можуть бути наукові колекції й фонди, установки й обладнання, окремі елементи природи й природні комплекси.
Зазвичай це об’єкт, що не піддається відтворенню, а його втрата чи хоча б часткове руйнування, матимуть серйозні негативні наслідки для науки та суспільства.
Канівські гори як геологічне утворення цінні наявністю дислокацій — порушень первинного залягання гірських порід на значних підвищеннях у рівнинній частині України. Цей процес став передумовою формування унікальних природних комплексів. Разом зі слідами існування там поселень різних епох і як наслідок — залишених численних археологічних, історичних артефактів, комплекси мають масштабну, неймовірну наукову, пізнавальну, історичну, екосистемну та естетичну значущість.
Війна не повинна бути аргументом для нехтування цінності в першу чергу людського життя, але також і природи чи людських досягнень.
Навіть навпаки: вона загострює розуміння того, що навколо нас зібрано безліч унікальних природних об’єктів, вартісність яких, на жаль, ми часто бачимо тільки після їх втрати. Тому прийняте урядом рішення про надання Канівським горам статусу національного надбання вкрай необхідне, своєчасне та актуальне.
Черкаська область.
Фото надано автором.
