У цьому впевнений офіцер 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ Олексій, який був важко поранений, але ще вісім годин продовжував командувати боєм та відбивати масовану атаку окупантів.
Як розповіли у Службі зв’язків з громадськістю підрозділу, ще у п’ятнадцятирічному віці він вступив до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. А коли закінчив — став курсантом Одеської військової академії. Отримавши офіцерські погони, одразу потрапив в епіцентр подій на сході України. Парашутно-десантний підрозділ Січеславської бригади, командиром якого став Олексій, «шаткував» армію окупантів на Авдіївському напрямку.
«Вони недолугі, і не тільки тому, що прийшли на нашу землю. Біля одного з населених пунктів ми вийшли просто на ворожі позиції. Нас було в рази менше, треба було діяти негайно. Дати бій — це зазнати втрат особового складу і, як командир, я не міг цього дозволити. Тому застосували хитрість», — згадує один із випадків десантник.
Олексій миттєво оцінив ситуацію, зібрався та прийняв нестандартне рішення. Він привітався і... скомандував рашистам окопуватися. Це спрацювало, вони не ідентифікували його як українського військового і виконали наказ.
Десантник дав команду своїй групі відійти. Хлопці почали рухатися, а потім по команді разом відкрили вогонь. Ворог був знищений.
«І таких випадків, де перемагає не тільки зброя, а й розум, кмітливість та винахідливість, на рахунку десантників чимало. А про їхні сміливість та самовідданість можна говорити годинами»,
— вважає офіцер.
Олексій упевнений, що українська нація вільних людей стоїть за свою волю, за свободу, за майбутнє — і тому обов’язково переможе.
Дніпропетровська область.
Фото 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
