Цього року Всесвітній день ґрунту (World Soil Day 2022) та його кампанія «Ґрунти: із чого починається їжа» («Soils: Where food begins») мають на меті підвищити обізнаність про важливість підтримки здорових екосистем і добробуту людей шляхом розв’язання зростаючих проблем у сфері управління ґрунтами, підвищення обізнаності про ґрунти та заохочення суспільства до поліпшення здоров’я ґрунту. Деградація ґрунтів є одним із основних процесів, який загрожує харчуванню, і визнана однією з найважливіших проблем на глобальному рівні для продовольчої безпеки та сталого розвитку в усьому світі. Низка цьогорічних глобальних заходів була спрямована на утвердження й імплементацію принципів сталого управління ґрунтовими ресурсами як першооснови та фундаменту для гарантування продовольчої безпеки. Так, Глобальний форум з продовольства та сільського господарства (Global Forum for Food and Agriculture — GFFA 2022), що відбувся 24—28 січня 2022 р. у Берліні, вперше було присвячено питанням здоров’я ґрунтів та їх впливу на продовольчу безпеку й глобальні кліматичні проблеми. Головна тема GFFA 2022 року — «Стале використання землі: продовольча безпека починається з ґрунту», яка є однією з найважливіших проблем глобальної продовольчої ситуації та вимагає співпраці в усьому світі. Це пов’язано, зокрема, з тим, що, з одного боку, понад 90% світового виробництва їжі залежить від ґрунту, а з іншого боку, — якість ґрунтів у світі дедалі більше погіршується, а родючих земель стає все менше. За результатами конференції 68 міністрів підписали розгорнуте заключне комюніке «Стале використання землі: продовольча безпека починається з ґрунту», що є закликом до практичних дій і входить до поточного міжнародного дискурсу щодо світової аграрної політики. Україна — серед підписантів зазначеного комюніке, що свідчить про взяття на себе зобов’язань вживати конкретних дій щодо сталого управління ґрунтами для гарантування національної та глобальної продовольчої безпеки, а також для підвищення рівня життя фермерів й адаптації до зміни клімату.
Основна теза Пленарної асамблеї Глобального ґрунтового партнерства, що відбулася 23—25 травня 2022 р. на базі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), й інших міжнародних документів — продовольча безпека починається з ґрунту, ґрунт — це основа продовольчої безпеки. Глобальний симпозіум про роль ґрунтів у забезпеченні харчовими продуктами Global Symposium on Soils for Nutrition (GSOIL4N), проведений Глобальним ґрунтовим партнерством за підтримки численних міжнародних організацій на базі ФАО з 26 до 29 липня 2022 р., став вагомим кроком у впровадженні Добровільних керівних принципів сталого управління ґрунтом, зокрема в Україні, завдяки об’єктивній оцінці сучасного стану родючості ґрунтів і поширення технологій її підвищення для забезпечення ліпшого харчування людей, тварин і рослин, а також зменшення вмісту шкідливих речовин у ґрунті як способу збереження здорових ґрунтів у світі та безпеки харчових продуктів, у відповідності до Цілей сталого розвитку ООН. Девіз симпозіуму — «Soils, where food begins», що звучить українською мовою як «Ґрунти, з яких починається їжа», — ще раз підкреслює істотну роль ґрунтових ресурсів як фундаменту, який закладає першооснову продовольчої безпеки.
Агресивна війна, яку росія неспровоковано розв’язала проти України, спричинила й продовжує негативний вплив на ґрунтові та земельні ресурси, що є національним багатством України, на глобальну й національну продовольчу та екологічну безпеку. Повномасштабна російська військова агресія змінює не тільки світове безпекове середовище, а й підштовхує до перегляду цілей і пріоритетів аграрної та екологічної політики, напрямів наукового забезпечення сталого розвитку, зокрема й агропродовольчого сектору. Україна тривалий час виконує роль гаранта продовольчої безпеки в багатьох країнах світу завдяки потужному продовольчому експорту, який у міжнародному масштабі у 2021 р. був еквівалентним забезпеченню харчовими продуктами майже 400 млн осіб. Важливу роль у цьому й утвердженні лідерських позицій у світі за обсягами торгівлі аграрною продукцією відігравав потужний ґрунтово-земельний ресурсний потенціал, за яким Україна посідає пріоритетне місце серед усіх країн. Зокрема, з розрахунку на одного жителя в Україні припадає 1,34 га земельної території, у тому числі 0,71 га — орної землі, 0,59 га — чорноземних ґрунтів. За цим показником істотно випереджаємо майже всі країни.
Важливість і значущість чорноземів і чорноземоподібних ґрунтів (понад 60% площі ґрунтів України, майже 30% європейських, 9% світових площ) підкреслює і той факт, що в ході роботи Пленарної асамблеї цього року проведено презентацію нового глобального цифрового картографічного продукту Глобального ґрунтового партнерства — Глобальної карти розповсюдження чорноземних ґрунтів GBSmap (Global Black Soil Distribution Map). Вагомий внесок у створення GBSmap зробила робоча група з Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», яка на волонтерських засадах розробила відповідну національну карту чорноземних ґрунтів України.
На жаль, рф знищує національне багатство України.
Розв’язана росією війна знищує унікальний український чорнозем
В умовах воєнного стану економічні, екологічні й соціальні виклики продовольчого забезпечення України та світу значно загострилися. Одним із цих викликів є істотне посилення й до того актуальної проблеми деградації земель і ґрунтів, спричинене збройною агресією. У зв’язку з повномасштабною агресією рф, ґрунтові ресурси України зазнають масштабної руйнації, погіршення якості, посилення процесів деградації.
Відповідаючи на виклики часу та розуміючи актуальні потреби суспільства щодо оцінки впливу на ґрунтовий покрив і земельні ресурси України воєнних дій, фактично з перших днів війни, розпочатої рф на території України, учені ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» розпочали відповідні дослідження. Зокрема, для реалізації рішень Постанови Президії Національної академії аграрних наук України (далі — НААН) «Про виконання науково-дослідних робіт в умовах збройної агресії РФ» (протокол № 5 від 23 березня 2022 р.) ініційовано низку пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують особливої уваги й виконання, зокрема: вивчення окремих видів і процесів деградації ґрунтів (ущільнення, забруднення, порушення та руйнування ґрунтового покриву тощо), спричинених збройною російською агресією, та масштабів деградації ґрунтів, особливо чорноземів; розроблення методичних підходів щодо визначення шкоди та збитків від деградації ґрунтів через збройну агресію; науково-методичне та інформаційне забезпечення оцінювання стану і прогнозування зміни якості ґрунтів; удосконалення методичних підходів до локальних моніторингових досліджень ґрунтів із використанням дистанційних методів досліджень і ГІС-технологій; агрохімічне забезпечення вирощування сільськогосподарських культур в умовах недостатності ресурсів.
Ученими ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» введено новий тип деградації ґрунтів — деградація, спричинена збройною агресією, що включає в себе такі види:
1) механічна деградація;
2) фізична деградація;
3) хімічна деградація;
4) фізико-хімічна деградація;
5) біологічна деградація;
6) інші напрями впливу на ґрунти та земельні ділянки.
У травні 2022 р. науковці ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» розробили першу картосхему «Вплив воєнних дій на ґрунтовий покрив України». Було підраховано площі кожного типу ґрунту, які постраждали внаслідок воєнних дій і в подальшому потребують обстеження. Картосхема є базовою картографічною основою як для наступного виконання відповідної тематики в наукових установах НААН, так і для діяльності спеціальної робочої групи, створеної при Оперативному штабі Державної екологічної інспекції України, до числа якої входять і науковці НААН. Згідно з оцінками вчених ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», станом на травень 2022 р. найбільша площа впливу бойових дій характерна для таких основних типів ґрунтів: чорноземи звичайні (50,1 тис. кв. км), дернові та дерново-підзолисті ґрунти (29,4 тис. кв. км), чорноземи південні (16,2 тис. кв. км), темно-каштанові (9,6 тис. кв. км). Отже, з огляду на площу наймасштабніше постраждали саме чорноземи.
Найбільшою мірою сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень — мінне й хімічне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Наразі можна констатувати, що росія перетворила українські родючі чорноземи на найбільш забруднені вибухівкою землі у світі. Так, за даними ООН, Україна є однією з найбільш замінованих країн, оскільки станом на квітень 2022 р. понад 80 тис. кв. км території потребували очищення від мін і вибухонебезпечних залишків. Станом на жовтень 2022 р., за попередніми оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), майже 170 тис. кв. км забруднено вибухонебезпечними предметами та мінами. Це території, окуповані росіянами, а також ділянки, де перебували ворожі війська і тривають бойові дії. Однак ці цифри є неостаточними. На розмінування зазначеної території, за попередніми даними, знадобиться щонайменше 10 років.
За даними ДСНС, вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 млн дол. США. Цю попередню суму слід вважати одним із складників збитків, завданих землі й ґрунтам унаслідок збройної агресії та бойових дій.
Що стосується хімічного забруднення та фізичного пошкодження, то одним із прикладів, що їх наочно ілюструє, є широко розповсюджені в інтернеті фотографії (до обстрілу та після) розташованого в Харківській області на південному сході від Ізюма поля, що побачив весь світ. Фактично таке поле є непридатним для використання на роки. Згідно з попередніми результатами польових досліджень учених ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», найбільшого негативного впливу на сільськогосподарські землі та ґрунтовий покрив завдає авіація та артилерія ворога. Найвищий рівень забруднення ґрунту в місцях падіння боєприпасів різного калібру фіксується за вмістом кадмію і свинцю. Без ретельних досліджень забруднених ділянок і реалізації комплексу реабілітаційних заходів залучати в агровиробництво такі території не варто, оскільки вживання вирощеної в таких місцях продукції може загрожувати здоров’ю людей.
Ґрунтовий профіль формується протягом більш як 10 тис. років. У нас немає стільки часу. Але просто загорнути вирви й продовжувати користуватись землею, як і раніше, не можна. Це може призвести до ще більшої шкоди.
На жаль, у зв’язку із продовженням розв’язаної росією війни, стан ґрунтів в Україні погіршується, руйнується ґрунтовий покрив, розвиваються деградаційні процеси, зокрема й на чорноземах
— механічна руйнація, забруднення, засмічення та ін. Ми можемо безповоротно втратити об’єкти наукових досліджень, які створювалися нашими попередниками десятиліттями, — це стаціонарні польові досліди, у тому числі тривалі, дослідницькі полігони, моніторингові майданчики. Загальна площа сільськогосподарських земель на тимчасово окупованих, деокупованих та небезпечних територіях становить до 20% території України.
З метою широкого привертання уваги світової спільноти до вирішення стратегічних питань охорони ґрунтів і збереження їх родючості, які загострилися у зв’язку з воєнними діями, спричиненими збройною агресією рф, визначення шкоди та збитків, заподіяних земельному фонду та ґрунтовим ресурсам України, обґрунтування шляхів усунення наслідків бойових дій на землях сільськогосподарського призначення, НААН спільно з ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» провели 20 жовтня 2022 р. міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації». Захід зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті подій ФАО, присвячених Всесвітньому дню ґрунтів 2022. У зазначеному заході взяли участь більш як 150 представників, із них понад 20 — із різних зарубіжних країн. Основні напрями конференції:
— вплив воєнних дій на земельні та ґрунтові ресурси, агровиробничу діяльність і стан навколишнього природного середовища в Україні;
— оцінювання шкоди та збитків, завданих збройною агресією земельному фонду та ґрунтовим ресурсам;
— напрями ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій в Україні: рекультивація, меліорація, ремедіація та відновлення деградованих ґрунтів;
— визначення перспективних напрямів міжнародної технічної та фінансової підтримки відновлення пошкодженого та знівеченого війною ґрунтового покриву України.
Спікери конференції наголосили на основних чинниках та інтенсивності прояву деградаційних процесів, зокрема забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами. Показано руйнівну силу падіння артилерійських снарядів у межах окремих землеволодінь Київської області, а на прикладі Харківської області — масштаби впливу активних бойових дій загалом на ґрунтово-екологічні ресурси. Особливу увагу промовці звернули на порушення екосистемних послуг ґрунтів у зоні активних бойових дій. Також окреслено основні напрями відновлення ґрунтового покриву та родючості ґрунтів на законодавчому, нормативно-методичному рівні та шляхи впровадження технологій рекультивації, хімічної та біологічної ремедіації, де інформаційною базою мають бути дані моніторингу стану ґрунтів і довкілля.
Загострено увагу на проблемі проведення наукових досліджень у стаціонарних польових дослідах, які є унікальним універсальним безальтернативним інструментом досліджень в аграрній науці. Відомо, що в Україні зареєстровано 89 стаціонарних польових дослідів різної тривалості, на 40% із яких ведення дослідницьких робіт наразі суттєво ускладнено або й унеможливлено.
Тому запропоновано здійснити корегування проведення наукових досліджень на стаціонарних польових дослідах — від повноцінного відновлення досліджень до закриття дослідів, залежно від масштабів руйнувань ґрунтового покриву дослідних ділянок. Поряд із цим, наголошено на важливості підготовки кадрів, за якими стоять найважливіші напрями ґрунтово-агрохімічної науки в Україні.
Вторгнення росії в Україну має катастрофічні екологічні наслідки не лише для країни, а й для всього світу
Варто наголосити, що війна загрожує не лише ґрунтовим ресурсам і загалом довкіллю України, а вже спричинила низку проблем і ризиків для довкілля в Європі, і в перспективі загрожує ще більшими негативними наслідками. Так, 6 листопада 2022 р. у День запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів Міндовкілля повідомило, що від початку повномасштабної війни російська федерація завдала довкіллю України збитків на понад 1,35 трильйона гривень. На жаль, ця сума теж не є остаточною і з кожним днем війни вона збільшується.
На довоєнному етапі наявність розгалуженої мережі заповідників із цілинними ґрунтами сприяла науковим пошукам у цьому важливому напрямі, тепер є ризик втратити частину цих еталонних ґрунтових ресурсів, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Згідно з даними Міндовкілля, майже 20% усіх природоохоронних територій України вражено війною, 0,9 млн га заповідних площ потерпають від війни, 812 об’єктів природно-заповідного фонду перебувають у небезпеці, вісім заповідників та 10 національних природних парків — у російській окупації. У зоні ризику опинилися 2,9 млн га Смарагдової мережі, території якої є значною частиною природоохоронної мережі Європи і яка охороняється у межах законодавства ЄС та Ради Європи. Також під загрозою знищення перебувають 16 об’єктів, які захищаються Рамарською конвенцією про водно-болотні угіддя, площею майже 600 тис. га.
Критична ситуація і на значній площі земель лісогосподарського призначення, зокрема, за даними Оперативного штабу при Держекоінспекції, через бойові дії постраждали 3 млн га лісів.
Нагадаємо, що саме лісові екосистеми мають високу здатність запобігати та/або сповільнювати процес зміни клімату через поглинання викидів парникових газів. Відповідно, знищення лісів посилює зміни клімату й погіршує стійкість екосистеми в цілому. З іншого боку, війна істотно збільшує обсяг викидів. Так, за даними Міндовкілля, за сім місяців війни в атмосферу було викинуто 31 млн т вуглецю, що приблизно дорівнює кількості, яку продукує Нова Зеландія за рік.
Загалом протягом восьми місяців повномасштабного вторгнення територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції зафіксували та розрахували кількісний показник шкоди, завданої війною та окупантами на території України, зокрема: 182,9 тис. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами; 2365,1 тис. кв. м земель засмічено залишками знищених об’єктів і боєприпасів.
Згідно з попередніми узагальненими оцінками ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», загальна сума шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтам України, станом на 01.09.2022 р. становить майже 15 млрд дол. США. Наголошуємо, що це попередні й не остаточні масштаби шкоди та збитків, оскільки щодня фахівці Держекоінспекції обстежують нові об’єкти та деокуповані території.
Як відновити пошкоджені грунти і зранені землі?
В умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України є потреба в корегуванні державної земельної політики, удосконаленні нормативно-правового забезпечення щодо використання та охорони земель, зокрема, нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, у тому числі пошкоджених унаслідок збройної агресії та бойових дій.
Говорячи про відновлення пошкоджених війною ґрунтів, передусім треба оцінити стан цих ґрунтів, надати їм певний статус, а вже потім шукати шляхи реабілітації. На відродження пошкоджених війною ґрунтів знадобиться багато часу та коштів, що остаточно можна буде визначити після завершення війни перемогою України. Лише обстеження та розмінування триватиме щонайменше десятиліття. Залежно від стану пошкоджених війною ґрунтів можливими будуть різні варіанти їх використання, зокрема: вирощування культур, що здатні вбирати важкі метали й у такий спосіб очищувати ґрунти; вирощування біоенергетичних культур; заліснення; виведення з обробітку тощо.
Примітно, що саме в умовах воєнного стану на запит Міністерства аграрної політики та продовольства України науковцями інститутів НААН розроблено та надано пропозиції щодо проєкту
Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель до 2033 р. Нагадаємо, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 70-р схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель. Метою Програми є реалізація державної політики України щодо забезпечення сталого розвитку землекористування, створення екологічно безпечних умов проживання населення й провадження господарської діяльності, захисту земель від виснаження, деградації та забруднення, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, збереження функцій ґрунтового покриву, ландшафтного і біологічного різноманіття в умовах ринкового середовища та з урахуванням глобальних змін клімату. Серед передбачених Програмою шляхів і способів розв’язання проблеми у сфері використання та охорони земель визначено завдання, що стосуються відновлення екологічного стану земель, які постраждали від збройної агресії рф.
Для раціонального використання та охорони земель, відновлення ґрунтів і поліпшення їх родючості, збереження продуктивних, екологічних і соціальних функцій ґрунтового покриву варто реалізувати такі основні заходи:
— проведення суцільного ґрунтового обстеження на деокупованих та небезпечних територіях на оновлених методологічних засадах, гармонізованих із сучасною європейською практикою;
— створення дієвої системи сучасного моніторингу ґрунтового покриву країни в кооперації з Європейською ґрунтовою обсерваторією (EUSO) для її подальшої інтеграції в систему ґрунтового моніторингу ЄС;
— удосконалення нормативно-правового забезпечення охорони ґрунтів та його гармонізація з європейським ґрунтовим законодавством, зокрема шляхом ухвалення: Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості», у тому числі щодо вилучення земель, пошкоджених унаслідок воєнних дій, із сільськогосподарського обігу; Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель; регіональних програм; програм територіальних громад. Доцільно розробити пропозиції щодо оновлення Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням. Вважати пріоритетним напрямом розробку та введення в дію визнаної на міжнародному рівні (ФАО, Європейська комісія) методики визначення розмірів шкоди та збитків, завданих земельному фонду та ґрунтовим ресурсам унаслідок воєнних дій російської федерації;
— внесення змін і доповнень до чинної «Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» та «Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації»;
— удосконалення нормативного забезпечення реабілітації пошкоджених земель — розроблення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь, якості ґрунтів, деградації земель та ґрунтів, удосконалення нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів, їх гармонізації з нормативами ЄС; визначення на національному рівні індикаторів здоров’я чорноземних та інших ґрунтів України;
— істотна зміна управління використанням й охороною ґрунтів через створення Державної служби охорони та моніторингу ґрунтів;
— імпортозаміщення добрив та інших агрохімікатів за рахунок вітчизняних ресурсів, використання європейських принципів, підходів та практик застосування добрив;
— ініціювання та участь у розробленні проєкту Глобальної міжнародної угоди щодо захисту, збереження та сталого управління чорноземами, реалізація пілотного проєкту рекарбонізації пошкоджених війною чорноземів за участі Міжнародної мережі чорноземних ґрунтів, Глобального ґрунтового партнерства ФАО та Міжнародного інституту чорноземів;
— актуалізація наукових досліджень з відновлення деградованих ґрунтів, зокрема в напрямі вивчення впливу збройної агресії рф на ґрунтовий покрив України; визначення актуального стану здоров’я ґрунтів; удосконалення методики визначення розмірів шкоди та збитків, завданих землям і ґрунтовим ресурсам унаслідок збройної агресії; розроблення та пілотне впровадження технологій реабілітації пошкоджених війною ґрунтів;
— істотне поліпшення рівня матеріально-технічного забезпечення польових і лабораторно-аналітичних робіт, зокрема через залучення закордонної матеріальної та технічної підтримки;
— поліпшення кадрового забезпечення, зокрема, через відновлення підготовки фахівців ґрунтознавців у ЗВО України та адаптацію наявних освітніх програм шляхом включення до них освітніх компонентів, присвячених сталому управлінню ґрунтовими ресурсами в післявоєнний період з урахуванням міжнародного досвіду подолання наслідків конфліктів і збройних агресій.
Святослав БАЛЮК, академік НААН, Анатолій КУЧЕР, доктор економічних наук.
