Чернівці через призму книг, які збирали в українському Відні. Фраза про тротуари, троянди і книгарні належить відомому австрійському письменнику і філософу Георгу Гайнцену, котрий захоплювався Чернівцями. Автор проекту - професор Національної Академії управління (м. Київ), член Національної спілки журналістів України Юрій Корнєв, який народився і виріс у Чернівцях, закінчив фізичний факультет ЧНУ імені Ю. Федьковича, а потім 16 років працював в обласній газеті "Радянська Буковина". Він розповів про 40 приватних бібліотек відомих чернівчан, що збирали їх у ХІХ, ХХ і ХХІ століттях.
На початку презентації автор проекту сказав: "Жанр моєї сьогоднішньої розповіді такий: зізнання в любові. Не до жінки, а до міста, в якому я народився і виріс, прожив 40 років. Звичайно, коли зізнаєшся в любові, то хвилюєшся. Я теж хвилююся.
Хочу запросити вас до міста, над яким витає дух шляхетного минулого. Місцеві та приїжджі знаменитості - поети-класики, монархи і зірки сцени - у пориві захоплення величали його "маленьким Віднем", що лежить на півдорозі між Парижем і Стамбулом. Це був натяк на унікальне поєднання в атмосфері міста європейської інтелектуальності із східною загадковістю. Про той славний час нагадують численні меморіальні дошки на фасадах кам'яниць та відновлені імені в назвах вулиць. Імена, якими пишалася і пишається Європа. Ці ймена звучать багатомовно - і це своєрідна візитівка знаменитого чернівецького етнорелігійного феномена багатокультурності, феномена співжиття та взаємотолерантності різних культур, який і досі викликає захоплений подив. Тому цей феномен заслуговує на повагу й увагу".
Великий сентимент мав до нашого міста й нащадок австрійських цісарів, що успішно правили Буковиною впродовж майже півтораста літ, - учений, політик і один із батьків Європейського Союзу Отто фон Габсбург. Малюком під час візитів монарших батьків на Прикарпаття його заколисували під гуцульські співанки, а в свої 95, у червні 2007 року, він був удостоєний звання почесного доктора університету в Чернівцях, заснованого далекого 1875-го за правління його дідуся - цісаря Франца Йосифа. У статті із промовистою назвою "Чернівці, або Що таке толерантність" він змалював картину ідеального міста - спільного дому різноетнічних і різноконфесійних городян.
"У Чернівцях, - пише він, - існував синтез національної свідомості та більш вищого, можна сказати, європейського погляду. Тут, у різнонаціональному місті, було доведено, що народи можуть досягти величезного в дусі спільної культури, що різні мовні і віросповідальні спільноти можна мирно привести до великої спільної ідеї".
Ю. Корнєв розказав про історію Чернівців, етнорелігійний феномен багатокультурності нашого міста через приватні бібліотеки чернівчан. Серед них люди, імена яких знають в Європі і світі. І ті, для кого бібліофільство було і є сенсом, головним захопленням їхнього життя. "Про одні бібліотеки я чув, - відзначив автор проекту, - інші - бачив, третіми - користувався. Назву імена їх власників, які добре знають ті, хто цінував і цінує Книгу".
Присутні на презентації почули розповіді про бібліотеки родоначальника буковинської історіографії, етнографа, дослідника і письменника, професора і ректора Чернівецького університету Раймунда Фрідріха Кайндля; всесвітньо відомого вченого, австрійського і американського економіста, засновника теорії економічного розвитку Йозефа Алоїза Шумпетера, який завідував кафедрою економіки Чернівецького університету, пізніше впродовж 25 років очолював кафедру економічної теорії Гарвардського університету; відомого вченого, політичного і культурного діяча Буковини Степана Смаль-Стоцького; українського історика, багаторічного провідного україніста у Франції, який викладав у Сорбонні, громадського і політичного діяча Аркадія Жуковського; доктора Володимира Залозецького - відомого лікаря, науковця, мистецтвознавця, політичного і громадського діяча та його сина Володимира Залозецького-молодшого - українського і австрійського політика, громадського діяча ЗУНР, мецената; українського скульптора, художника, літератора, лікаря Опанаса Шевчукевича; українського мовознавця, культурного діяча Василя Симовича; завідувача кафедри латинської мови Чернівецького університету, знавця і дослідника старогрецької мови Івана Василашка; відомих літературознавців, професорів Чернівецького університету Миколи Фатова, Василя Лесина, Олександра Пулинця, Олекси Романця; засновника Чернівецької школи фізиків, професора, заслуженого діяча науки України Анатолія Самойловича; викладачів ЧДУ Михайла Івасюка, Анатолія Добрянського, професорів ЧНУ Леонтія Сандуляка, Надії Бабич, Петра Рихла, Богдана Мельничука; українського вченого-мовознавця, громадського та політичного діяча, професора Тараса Кияка; відомого бібліофіла Бориса Крошкіна; піаніста-віртуоза і композитора, педагога, музичного, громадського діяча, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО і звання "Золоте ім'я світової культури" Йосипа Ельгісера; історика, політолога, публіциста, громадського діяча Ігоря Буркута; письменника, автора популярної серії книжок "Євреї Буковини. Славні імена" Софії Березіної; відомого письменника, в'язня ГУЛАГу Петера Деманта (літературний псевдонім Вернон Крес); етнографа, фольклориста, краєзнавця і мистецтвознавця, художника-прикладника, відомого збирача книжок, різних старожитностей і раритетів, пов'язаних із Чернівцями і Буковиною Івана Снігура.
Автор проекту розказав про досвід, накопичений під час роботи з приватними бібліотеками та їх використання в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка, Науковій бібліотеці ЧНУ імені Юрія Федьковича, Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського. Так, у першій бібліотеці 20 жовтня цього року відбулася презентація приватної бібліотеки відомого в Європі біолога, фізіолога, ендокринолога і педагога, професора Чернівецького медичного інституту, завідувача кафедри фізіології людини Я. Кіршенблата, відомого в світі як вченого, що розробив теорію запахів. Його син Володимир передав обласній бібліотеці майже 400 книжок, які тепер стануть доступними фахівцям у галузі медицини, біології, викладачам, студентам ВНЗ, дослідникам української біографістики. Серед дарунку книжки німецькою, французькою, англійською та іншими європейськими мовами, 45 унікальних видань ХІХ століття.
До 110-річчя з дня народження вченого нещодавно в серії "Науковці Буковини" обласна бібліотека випустила дуже цікавий бібліографічний покажчик "Яків Кіршенблат (1912-1980)", який налічує майже 100 сторінок.
Ця приватна бібліотека частково оцифрована і тепер доступна читачам і в електронному вигляді. Це вже не перша приватна бібліотека, яка має електронну версію. Нещодавно працівники обласної бібліотеки імені М. Івасюка здійснили відповідну роботу і з бібліотекою відомого вченого-літературознавця О. Романця (родина передала 445 книжок). Робота ця дуже копітка, правду кажучи, виснажлива. Але іншого шляху зробити багатства приватних бібліотек відомих чернівчан доступними широкому загалу немає.
Виступаючі на презентації, професор ЧНУ імені Ю. Федьковича П. Рихло, голова єврейської громади Чернівців Ш. Авербух та інші говорили про те, що приватні бібліотеки - це частина культурного багатства України. Давно настала пора зробити реєстр приватних бібліотек, випустити їх бібліографічні покажчики, створити електронну версію цих зібрань. Учені, бібліотечні працівники, спеціалісти в ІТ Буковини могли б стати в Україні піонерами в цій галузі, встановити відповідні зв'язки з провідними бібліотеками Європи і світу, починаючи з бібліотеки Конгресу США. На презентації піднімалося питання, що держава не може бути байдужою до долі приватних бібліотек та інших зібрань. Це частина національного багатства України. І вона має працювати задля утвердження і розвитку самосвідомості, культури нації.
До речі, приватна бібліотека Ю. Корнєва налічує майже п'ять тисяч книжок, з них 500 - про Чернівці та Буковину. Вона представлена у відомому виданні "Бібліотеки киян: словник власників" (Анатолій Кончаковський, 2000 р.). Цю бібліотеку її власник вирішив заповісти Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. Івасюка.
Свою презентацію її автор завершив яскравим висловлюванням всесвітньо відомого поета, нашого земляка Пауля Целана: "Буковина - неповторна місцевість, де жили люди і книги".
