Так само в черзі за зерном - порожні вагони на залізничних станціях. А видавати нічого. Роботу зерносушильних комплексів стопорить лімітоване енергопостачання. Через вимкнення струму щодня на кілька годин зупиняється технологічний процес, який мав би бути безперервним.
"Кілька найбільших сільгоспвиробників області звернулися до очільниці облвійськадміністрації Світлани Онищук та голови правління АТ "Прикарпаттяобленерго" Олександра Бубена, - коментує ситуацію секретар постійної комісії облради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій Іван Приймак. - Щодня треба відвантажувати зерно для млинів, комбікормових заводів, а насіння соняшнику, ріпаку - для олійних підприємств. Та ще - на зовнішній ринок. Ще гірша ситуація із прийманням збіжжя від фермерів. Є загроза, що десятки тисяч тонн сої та кукурудзи залишаться в полі до весни, бо зерносушильні комплекси мають у безперервному циклі сушити, очищувати й активно вентилювати зерно. Так само треба витримувати належний температурний режим у фруктосховищах, ангарах для зберігання овочів".
Загалом на Івано-Франківщині є чимало елеваторів та фрукто- й овочесховищ. Це величезні капіталовкладення у потужні об'єкти і прорив для аграрного сектору не тільки області, тож збереження їх дієздатності - запорука продовольчої безпеки.
"Мабуть, простіше йти на передову, ніж нести таку страшну відповідальність перед партнерами, переробними підприємствами, фермерами, - міркує Іван Приймак. - Звісно, непросто на фронті, та із описаним вище - шлях до того, щоб з'їхати з глузду. Адже нині ситуація 50 на 50: або зерно у банках елеваторів перетвориться на гній - і фінансові втрати обчислюватимуться мільйонами гривень, або ж сільгоспвиробники із цими викликами впораються. Для безперебійної роботи зерносушильних комплексів потрібні потужні електрогенератори, а до них - цистерни пального. Адже до елеватора треба подавати потужність не менш як півтори тисячі кіловат на добу. Тому так важливо налагодити стабільне електропостачання до таких об'єктів. Це боротьба не лише за вирощений урожай, а й підготовка до сівби наступного року. Через снігопади вологість незібраної кукурудзи та сої сягає 27 відсотків. Вирощене псується на стеблі".
Затримку зі збором пізніх культур Іван Приймак пояснює дощовим вереснем. Фактично обмолот кукурудзи розпочали наприкінці жовтня. Тепер через вологий ґрунт заїхати в поле важко. Недавній снігопад прибив рослини до землі. Ще один такий - і комбайни не піднімуть вирощене для обмолоту. Перебої з відвантаженням із елеваторів уже спричиняють обмеження постачання борошна, принаймні до сільських крамниць. Так само можна спровокувати безпідставний дефіцит кормів для тваринницького комплексу, звичайної соняшникової олії чи овочів.
"На жаль, облвійськадміністрація вчасно не ініціювала зустріч представників бізнесу із керівництвом обленерго, - стверджує Іван Приймак. - Варто було терміново визначити, які об'єкти не можна знеструмлювати надовго, а подавати живлення хоча б уночі. Приміром, зерно, що вже завантажене до силосів елеваторів, потрібно вентилювати. Якщо світло подають лише на кілька годин за добу, то такий процес займе майже місяць. І що буде тоді із зерном?.. Не треба й ракет..."
Івано-Франківська область.
На знімку: сніг притрусив не лише машини.
Скрін із відео Івана Приймака.
На знімку: через знеструмлення є ризик утрати зерна.
На знімку: сніг пригнув кукурудзу до землі.
Фото надано автором.
Текст звернення.
