Запитайте будь-якого бібліотечного працівника: «Скільки у вашому місті відомих приватних бібліотек?» Мабуть, відповіді не одержите. Кияни, наприклад, чули, що в столиці є такі відомі бібліотеки, як Національна ім. В. Вернадського, ім. Ярослава Мудрого (колишня Парламентська), Київського університету ім. Т. Шевченка, чимало галузевих та відомчих книгозбірень. А ось число приватних? Таке запитання навіть здивує. Хоча вони – органічна частина національного багатства нашої країни.
Саме про це йшла нещодавно мова на презентації в Чернівцях культурно- мистецького проекту ««Місто, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж кав’ярень, та його приватні бібліотеки. Чернівці через призму книг, які збирали в українському Відні». Фраза про тротуари, троянди і книгарні належить відомому австрійському письменнику і філософу Георгу Гайнцену, який захоплювався Чернівцями. Автор проекту – професор Національної академії управління (м. Київ), член Національної спілки журналістів України Юрій Корнєв (на знімку), який народився і виріс у Чернівцях, закінчив Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, а потім 16 років працював в обласній газеті «Радянська Буковина». Він розповів про 40 приватних бібліотек відомих чернівчан, що збирали їх у ХІХ, ХХ і ХХІ століттях.
Більше десяти років тому автору довелося виступати у Відні на українсько-австрійському форумі як віце-президенту Українського національного комітету Міжнародної торгової палати. Свій виступ розпочав так: «Я народився в австрійському місті Чернівці… Біля нього в Прут впадають три великі річки: ріка слов’янська, ріка іудейська і ріка германська». І присутні державні та громадські діячі, підприємці Альпійської республіки стали посміхатися моєму жарту».
Історично склалося так, що на території Буковини синтетично об’єдналися різні етноси, нації і народності, культури і конфесії, господарські уклади різних народів, створивши своєрідний «буковинський феномен». А столиця нашого краю стала своєрідним Єрусалимом на Пруті. Все це на стику ХІХ і ХХ століть створило неповторне архітектурне обличчя Чернівців, за яким геній українців, румунів, євреїв, німців, поляків, росіян, вірмен, угорців, словаків, липован, циган і представників інших народів, які заселяли наш край. І це відбилося не тільки в архітектурі і неповторній аурі Чернівців, міст, містечок, поселень і сіл Буковини. Це надихало Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Ольгу Кобилянську, Осипа Маковея, Августу Кохановську, Лідію Липківську, Кароля Микулю, Міхая Емінеску, Чіпріана Порумбеску, Раймунда Кайндля, Георга Дроздовського, Еліезера Штейнбарга, Дмитра Гнатюка, Володимира Бабляка, Йосифа Ельгісера, Пауля Целана, Розу Ауслендер, Сіді Таль, Михайла Ткача, Софію Ротару, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Наталію Ярмольчук та багатьох інших.
Але не тільки «Die dankbare Bukowina» («Вдячна Буковина», за висловом чудового художника і знавця старих Чернівців і неповторної аури цього міста Олега Любківского) відкривалася гостям нашого міста. Чернівці були відомі своїми мерами, які створили чудову інфраструктуру міста, передове на той час комунальне господарство, підприємцями, інженерами, винахідниками, банкірами, торговцями, купцями. Й усі вони мали чудові приватні бібліотеки.
На Буковині, в Чернівцях був накопичений унікальний досвід розвитку місцевого самоврядування, толерантного вирішення національно-культурних проблем різних націй і народів, міжконфесійного миру і доброзичливого співіснування, раціональної побудови соціально-економічної сфери. Все це органічно переплелося і створило своєрідну неповторну поліфонію нашого краю.
Автор презентації розказав про історію Чернівців, етнорелігійний феномен багатокультурності нашого міста через приватні бібліотеки чернівчан. Серед них люди, імена яких знають в Європі та світі. Й ті, для кого бібліофільство було і є сенсом, головним захопленням їхнього життя. «Про одні бібліотеки я чув, – зазначив автор проекту, – інші – бачив, третіми – користувався. Назву імена їх власників, які добре знають ті, хто цінував і цінує Книгу».
Присутні на презентації почули розповіді про бібліотеки родоначальника буковинської історіографії, етнографа, дослідника і письменника, професора і ректора Чернівецького університету Раймунда Фрідріха Кайндля; всесвітньовідомого вченого, австрійського і американського економіста, засновника теорії економічного розвитку Йозефа Алоїза Шумпетера, який завідував кафедрою економіки Чернівецького університету, пізніше протягом 25 років очолював кафедру економічної теорії Гарвардського університету; відомого вченого, політичного і культурного діяча Буковини Степана Смаль-Стоцького; українського історика, багаторічного провідного україніста у Франції, який викладав у Сорбонні, громадського і політичного діяча Аркадія Жуковського; доктора Володимира Залозецького – відомого лікаря, науковця, мистецтвознавця, політичного і громадського діяча та його сина Володимира Залозецького-молодшого – українського і австрійського політика, громадського діяча ЗУНР, мецената; українського скульптора, художника, літератора, лікаря Опанаса Шевчукевича; українського мовознавця, культурного діяча Василя Симовича; завідувача кафедри латинської мови Чернівецького університету, знавця і дослідника старогрецької мови Івана Василашка; відомих літературознавців, професорів Чернівецького університету Миколи Фатова, Василя Лесина, Олександра Пулинця, Олекси Романця; засновника Чернівецької школи фізиків, професора, Заслуженого діяча науки України Анатолія Самойловича; викладачів ЧНУ Михайла Івасюка, Анатолія Добрянського, професорів ЧНУ Леонтія Сандуляка, Надії Бабич, Петра Рихла, Богдана Мельничука; українського вченого-мовознавця, громадського та політичного діяча, професора Тараса Кияка; відомого бібліофіла Бориса Крошкіна; піаніста-віртуоза і композитора, педагога, музичного громадського діяча, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО і звання «Золоте ім’я світової культури» Йосипа Ельгісера; історика, політолога, публіциста, громадського діяча Ігоря Буркута; письменника, автора популярної серії книг «Євреї Буковини. Славні імена» Софії Березіної; відомого письменника, в’язня ГУЛАГу Петера Деманта (літературний псевдонім Вернон Крес); етнографа, краєзнавця, відомого збирача книг, різних старожитностей і раритетів, пов’язаних із Чернівцями і Буковиною Івана Снігура та інших.
Автор проекту розказав про досвід, накопичений у роботі з приватними бібліотеками і їх використанні в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка, Науковій бібліотеці ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Муніципальній бібліотеці ім. Анатолія Добрянського. Так, в першій бібліотеці 20 жовтня цього року відбулася презентація приватної бібліотеки відомого в Європі біолога, фізіолога, ендокринолога і педагога, професора Чернівецького медичного інституту, завідувача кафедри фізіології людини Я.Д. Кіршенблата, відомого в світі як вченого, що розробив теорію запахів. Його син Володимир передав обласній бібліотеці близько 400 книг, які тепер стануть доступними фахівцям у галузі медицини, біології, викладачам, студентам ВНЗ, дослідникам української біографістики. Серед них – книги німецькою, французькою, англійською та іншими європейськими мовами, 45 унікальних видань ХІХ століття. До 110-річчя з дня народження вченого нещодавно у серії «Науковці Буковини» обласна бібліотека випустила дуже цікавий бібліографічний покажчик «Яків Кіршенблат (1912--1980)», який нараховує майже 100 сторінок.
Ця приватна бібліотека частково оцифрована і тепер доступна читачам і в електронному вигляді. Це вже не перша приватна бібліотека, яка має електронну версію. Нещодавно працівники обласної бібліотеки імені М. Івасюка здійснили відповідну роботу і з бібліотекою відомого вченого-літературознавця О. Романця (родина передала 445 книг). Робота ця дуже копітка, правду кажучи, виснажлива. Але іншого шляху зробити багатства приватних бібліотек відомих чернівчан доступними широкому загалу немає.
професори ЧНУ ім. Ю.Федьковича П.В. Рихло, Б.І Мельничук, голова єврейської громади м. Чернівці Ш.І. Авербух та інші, які виступали на презентації, говорили про те, що приватні бібліотеки – це частина культурного багатства України. Давно настала пора зробити реєстр приватних бібліотек, випустити їх бібліографічні покажчики, створити електронну версію цих зібрань. Вчені, бібліотечні працівники, ІТ-спеціалісти Буковини могли б стати в Україні піонерами в цій галузі, встановити відповідні зв’язки з провідними бібліотеками Європи і світу, починаючи з бібліотеки Конгресу США. На презентації порушувалося питання, що держава не може бути байдужою до долі приватних бібліотек та інших зібрань. Це частина національного багатства України. І вона має працювати задля утвердження і розвитку самосвідомості, культури нації.
Свою презентацію її автор завершив яскравим висловлюванням всесвітньо відомого поета, якій народився і виріс у Чернівцях, став однією з вершин німецькомовної поезії, Пауля Целана: «Буковина – неповторна місцевість, де жили люди і книги».
