Андрій Клочко: «Якби не децентралізація, наслідки російської агресії були б набагато тяжчі»

Самоврядні органи зіштовхнулись із величезною кількістю викликів, які мусять долати і долають їх щодня...

Ще до початку повномасштабної війни децентралізацію вважали однією з найуспішніших реформ, а нині її називають одним зі стовпів стійкості нашої держави в боротьбі проти загарбників.

Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко впевнений: якби не децентралізація та реформа адмінтерустрою, то протидіяти ворогу було б набагато складніше.

— Пане Андрію, з початком широкомасштабної війни місцеві громади зіштовхнулись із величезною кількістю проблем. Які закони ухвалив парламент, щоб полегшити роботу громад в умовах війни та допомогти їхньому відновленню після Перемоги?

— Відкрита збройна агресія рф проти України, яка супроводжувалась масовими ракетними ударами та бомбардуваннями населених пунктів, окупацією територій низки областей, а також оточенням чи напівоточенням низки важливих міст (Чернігів, Суми, Охтирка та ін.), істотно вплинула на функціонування місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

І хоча на момент початку війни в нас діяв Закон «Про правовий режим воєнного стану», багато моментів, які насамперед стосувалися керованості влади на місцях, закріплення відповідальності за ті чи інші питання в умовах воєнного стану, залишилися неврегульованими. Також певною загрозою, передусім інформаційно-психологічною, могло стати проголошення загарбниками «нових органів влади» на тимчасово окупованих територіях.

Тому Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування після початку війни одним із перших розглянув проект змін до Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (№ 7157).

Цим документом, що був розглянутий 15 березня та того ж дня ухвалений Верховною Радою України, РНБО було надано повноваження щодо визнання окремих територій України, які можуть бути окуповані рф під час розпочатих 24 лютого широкомасштабних воєнних дій, як тимчасово окупованих. Це дало змогу оперативно реагувати на зміну воєнної обстановки в країні з метою запобігання легітимізації будь-яких рішень окупаційної влади держави-окупанта на тимчасово захоплених територіях України.

Наступним важливим рішенням стало прийняття парламентом підготовлених членами комітету змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (№ 7269), якими врегульовувалися особливості здійснення повноважень органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, спрощувалась процедура прийняття кадрових рішень в умовах воєнного стану.

Це дало можливість оперативно вирішувати питання на місцях, адже хтось до останнього залишався зі своєю громадою, хтось пішов до лав Збройних Сил України, а хтось, на жаль, і загинув. Тому потрібно було приймати рішення в умовах, коли не було можливості провести сесію чи коли комунальні підприємства залишилися без управління.

— Нещодавно при комітеті було створено робочу групу щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій, що постраждали внаслідок збройної агресії, яку очолила Олена Шуляк. Розкажіть, будь ласка, конкретніше, чим займатиметься ця робоча група?

— Фактично завдання робочої групи міститься в її назві. Російська агресія принесла багато біди на нашу землю. Важко це усвідомити, але, за орієнтовними даними, станом на середину червня було зруйновано чи пошкоджено понад 12 тисяч багатоквартирних будинків, понад 100 тисяч приватних будинків, сотні шкіл та медичних закладів, багато з яких лише нещодавно були реконструйовані та забезпечені найсучаснішим обладнанням у рамках реалізації програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво».

Дуже боляче було дивитися на об’єкти, будівництво яких бачив особисто, бачив, якими красивими вони були. Усе це потрібно відновлювати, визначати пріоритетність, що необхідно відбудовувати в першу чергу, як це краще зробити в максимально стислі терміни та з найменшими витратами, не втрачаючи при цьому на якості та надійності конструкцій. Які сучасні технології можливо застосувати. Так само є моменти, які стосуються розмінування в процесі відбудови, екологічні аспекти — тобто багато питань, які виходять за межі предмета відання комітету та водночас потребують комплексного аналізу та врегулювання.

У форматі робочої групи, до складу якої можуть увійти члени не тільки нашого, а й інших комітетів, представники Офісу Президента, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, професійних асоціацій, громадських об’єднань, науковці, експерти містобудування, ці питання будуть розглянуті більш предметно, щоб віднайти оптимальне рішення та напрацювати відповідні проекти змін до законодавства.

— Які головні виклики стоять перед місцевим самоврядуванням та центральною владою нині?

— Ключовий виклик на сьогодні як для центральної влади, так і місцевого самоврядування — проходження зими в умовах постійних загроз ракетних ударів держави-терориста по енергетичній інфраструктурі. Але тут мало що залежить від законодавчої влади, а уряд намагається оперативно вирішувати відповідні питання: де потрібно, виділяє додаткове фінансування. Якщо говорити на перспективу, то необхідно буде провести дуже ретельний облік того, що зруйновано, проаналізувати спроможність наявних громад у поствоєнних реаліях.

Можливо, доведеться робити відповідні корекції щодо адміністративно-територіального устрою. І, звичайно, першочерговим є законодавче забезпечення ініційованого Президентом Плану відновлення України, який напрацьований Національною радою відновлення України від наслідків війни. Президентська ініціатива передбачає реалізацію впродовж 10 років майже 850 проектів, на фінансування яких, за попередніми оцінками, необхідно приблизно 750 мільярдів доларів. Та все-таки головне на сьогодні — перемогти ворога, відновити територіальну цілісність України й повернути мир.

— Минуло понад два роки з початку реформи адміністративно- територіального устрою, з яких дев’ять місяців в Україні триває війна. Наскільки дієвою можна вважати реформу саме з точки зору воєнної загрози.

— Громади фактично лише вчилися жити і господарювати у нових реаліях, користуватися новими повноваженнями та ресурсами, адже відбувся перехід на прямі міжбюджетні відносини.

Загалом реформа показала свою правильність та ефективність — громади успішно розвивалися, поліпшуючи комфорт для своїх мешканців. Зрозуміло, що війна зупинила звичний хід речей, і навіть після її завершення потрібен буде певний час, щоб повернутися до мирного порядку денного. Упевнений, що якби не реформа децентралізації, включаючи реформу адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня, то протидіяти ворогу було б набагато складніше.

Економічно потужніші об’єднані територіальні громади — це передусім сила єднання людей, а також компактніше та оперативніше управління. Нагадаю, що замість 490 районів було утворено 136 нових, з понад 12 тисяч міських, селищних та сільських громад сформовано 1469 об’єднаних територіальних громади. Важко навіть уявити, який би міг бути управлінський хаос та наскільки трагічними наслідки, якби ми не провели реформу.

Упевнений, що після Перемоги та відновлення миру дослідники ретельно проаналізують, як реформа децентралізації вплинула на протидію російським окупантам, оборону наших міст і сіл та звільнення окупованих територій.

Скажу так: якби не реформа децентралізації, наслідки російської агресії були б набагато тяжчі. Тому мені як голові комітету, який забезпечував законодавче проходження цієї реформи, не соромно звітувати перед людьми. До речі, коли обговорювався і розглядався проект постанови про утворення та ліквідацію районів, за кілька місяців я провів сотні зустрічей із тисячами людей — представниками громад, політичних партій, активістами, які навіть приходили мітингувати під будівлю комітетів. Доводилося переконувати, пояснювати суть змін, їх переваги та перспективи, що відкривалися перед громадами.

— Очевидно, що регіональна політика також зазнає змін, адже економічне, соціальне та демографічне становище громад дуже змінилося.

— Безперечно. Ще влітку 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні ініційований урядом проект закону про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» (№ 5323), яким вносилися концептуальні зміни стосовно реалізації регіональної політики, що враховували наслідки реформи адміністративно-територіального устрою.

Комітет підготував його до другого читання ще у вересні минулого року. Зрозуміло, що війна внесла суттєві корективи в ситуацію на місцях та змусила нас ще раз переглянути законопроект, що ми і зробили наприкінці червня цього року, адаптувавши законодавство у сфері державної регіональної політики до ситуації, що склалася внаслідок збройної агресії рф проти України, передбачивши необхідність відновлення та розвитку регіонів і територій, що постраждали внаслідок агресії. Цей закон у липні було прийнято парламентом, він уже набув чинності.

— Представники місцевої влади часто ставали об’єктами «підвищеної уваги» з боку окупантів. Їх викрадали, катували, декого навіть убили, схиляючи пристати на сторону ворога. Чи відомо скільки представників місцевої влади нині перебувають у полоні рашистів? Чи ведеться робота з їх визволення? Яку роль у цьому відіграють міжнародні партнери?

— Через два тижні після початку війни як голова комітету я офіційно звернувся до Президента Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Лендерта Вербека та поінформував його про жахливі злочини рашистів проти мирних громадян, бомбардування цивільних об’єктів та інші грубі порушення міжнародного права. 22 березня Конгрес на своєму засіданні ухвалив Декларацію «Війна Російської Федерації проти України», яка жорство засуджує російську агресію. Чому підтримка Конгресу є дуже важливою? Це орган, який об’єднує та представляє все місцеве самоврядування Європи, має дуже високий авторитет та головне — думка якого важлива для місцевої влади. А настрої на місцях, у громадах впливають на поведінку та рішення політиків на національному рівні. Це свого роду народна дипломатія, яка, проте, має вагомий вплив на ухвалення політичних рішень.

У червні Лендерт Вербек, а також Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Андреас Кіфер прибули в Україну для оцінки ситуації на місці. Під час нашої зустрічі обговорювали й питання насильного утримання (а фактично взяття в заручники) представників місцевого самоврядування та інші важливі питання місцевого самоврядування в умовах війни. Проблема в тому, що російська федерація фактично перестала зважати на звернення будь-яких міжнародних організацій, хоч би які впливові вони були. І Рада Європи, і Конгрес робили і готові робити дуже багато, щоб зупинити війну, припинити страждання людей, однак діалог з рф фактично заморожений через небажання останньої до будь-якої дискусії.

Що стосується представників громад, котрі досі перебувають у полоні, то на сьогодні ці процеси на контролі в Офісі Президента, ними опікується глава Офісу Андрій Єрмак, а безпосередню роботу щодо визволення наших людей здійснює Головне управління розвідки Міноборони. Як відомо, вже понад 1300 наших громадян визволено, і військових, і цивільних.

Але цей процес потребує тиші — це прохання тих, хто безпосередньо займається перемовинами та обміном. Тому ми, звичайно, ці питання порушуємо під час міжнародних зустрічей, проте дотримуємось єдиної позиції. І це правильно, ми бачимо, що це дає результат.

— На кожній зустрічі з міжнародними партнерами лунають тези про успішність української децентралізації, яку називають одним зі стовпів стійкості нашої держави у боротьбі проти загарбників. Ці стовпи — це українці, які мужньо борються з окупантом на своєму фронті, щодня приймають сотні викликів і долають їх. Що б ви побажали представникам громад на-передодні їх професійного свята?

— Так, справді, реформа децентралізації визнається однією з найуспішніших реформ і представниками міжнародної спільноти, і (для мене це головне!) громадянами України. Але хочу сказати, що на зустрічах із делегаціями міжнародних організацій, які опікуються реформою, особливо з представниками Ради Європи, постійно звучить запитання: як ви будете відновлювати місцеве самоврядування після завершення війни, чи буде продовжена реформа? Тож доводилося запевняти, що для нинішньої влади, Президента, парламенту, уряду, для мене як голови комітету реформа децентралізації є важливою сходинкою на шляху демократичних перетворень в Україні та наближення до ключової мети — досягнення Копенгагенських критеріїв і членства в ЄС. Звісно, вона буде продовжена.

До речі, нещодавно КМІС провів опитування, яким буде майбутнє України через 10 років — «процвітаючий член ЄС» чи «руїна»? 88 відсотків українців вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною у складі ЄС. А серед молоді віком 18—29 років таких 94 відсотки.

Українці не просто відчувають себе частиною великої європейської цивілізації, яка впродовж століть сформувала ключові цінності демократичного світу, включаючи міцне та ефективне місцеве самоврядування. Ми боремося, щоб мати можливість залишитися частиною цієї цивілізації. Україна сьогодні бореться, щоб Європа і надалі могла бути демократичною та вільною. Щоб вулиці європейських міст не заполонили російські танки. Роль місцевого самоврядування у цьому процесі надзвичайно велика.

Тож, вітаючи всіх із Днем місцевого самоврядування, я хочу щиро подякувати нашим громадам, усім, хто дотичний до місцевого самоврядування, за мужність, взаємовиручку та віру у Перемогу. Дякую за те, що кожного дня своїми справами ви її наближаєте. Бажаю всім нам Перемоги та миру, сил, здоров’я та наснаги для відновлення України. Певен, якщо ми будемо триматися разом, поважати один одного, допомагати один одному, то й процес відновлення буде ефективним, а Україна стане успішною, красивою та найкомфортнішою державою у світі.
 

— Дякую за розмову.

Розмовляла Олена ГОРБУНОВА.