Уся світова спільнота захоплюється мужністю та героїзмом Збройних Cил України та всього сектору безпеки й оборони в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність, незалежність України та свободу Українського народу. Проте не менш вражаючими є участь усього громадянського суспільства і результати роботи волонтерів, благодійників та добровільних об’єднань за різними напрямами.

Усвідомлюючи значний обсяг щоденної роботи для всіх органів місцевого самоврядування, державних структур, особливо в умовах воєнного стану, українські небайдужі громадяни, не нарікаючи на державу, самостійно організовують волонтерські рухи, утворюють добровільні формування територіальних громад, територіальної оборони, добровільні будівельні батальйони, кожен знаходить свою нішу для активної участі в захисті й розвитку України.

Водночас позитивним обов’язком держави є створення сприятливих умов для реалізації громадянами України суспільно корисних функцій та за потреби — законодавче та нормативно-правове врегулювання цих ініціатив.

За декілька місяців до повномасштабного збройного вторгнення росії Верховна Рада України прийняла Закон «Про основи національного спротиву», який визначає правові й організаційні засади національного спротиву, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони з питань його підготовки й ведення.

Правова основа діяльності добровольчих формувань та її ефективне застосування забезпечили координацію, контроль і результативність роботи в регіонах, які з перших днів повно-масштабної агресії атакував ворог.

Суттєву допомогу й підтримку сектору цивільного захисту забезпечує добровільна пожежна охорона. З огляду на те, що особовий склад Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) постійно залучений до гасіння пожеж у регіонах, особливо в тих, які часто зазнають ракетних або артилерійських обстрілів, робота добровільних пожежників підвищує результативність і мінімізує ризики поширення пожеж завдяки оперативному реагуванню.

Однією з нагальних проблем, з якою ми стикаємось і в мирний час, є оперативне реагування на пожежі, зокрема в сільській місцевості, де пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС іноді долають відстані понад 40 кілометрів, а час прибуття до окремих населених пунктів може становити понад 45 хвилин, що значно перевищує нормативно визначений 20-хвилинний термін прибуття. У таких випадках підрозділи прибувають на згарище, коли гасити вже майже нічого.

Запорукою підвищення мобільності й ефективності пожежної охорони є додаткове створення більш як 1000 пожежно-рятувальних підрозділів, зокрема шляхом розвитку мережі місцевої та добровільної пожежної охорони.

Крім забезпечення ефективності дій під час надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, добровільна пожежна охорона здатна покращити профілактику виникнення пожеж і нещасних випадків у територіальних громадах, а отже, сприяти зменшенню кількості випадків загибелі та травмування людей, матеріальних та екологічних збитків.

Зазначене підтверджує потребу в належному законодавчому врегулюванні питання щодо прав, обов’язків, соціальних гарантій, порядку формування та критеріїв учасників добровільної пожежної охорони.

МВС України, як орган, що формує державну політику, спільно з ДСНС, яка реалізує політику у сфері цивільного захисту, розробили і за активної підтримки народних депутатів України, голови та членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування зареєстрували відповідний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони» реєстр. № 7557, який спрямований на посилення правового регулювання в зазначеній сфері. Нещодавно Верховна Рада України підтримала його у другому читанні, а минулого тижня підписав Президент України.

Прийнятий закон:

— закріплює вимоги до працівників місцевої пожежної охорони та критерії долучення до членства в добровільній пожежній охороні;
— визначає статус (права та обов’язки) працівників пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони та членів добровільної пожежної охорони;
— передбачає можливість утворення підрозділів добровільної пожежної охорони громадськими організаціями;
— регулює надання додаткових соціальних гарантій і покращення мотиваційних умов для членства в добровільній пожежній охороні.

Членами добровільної пожежної охорони можуть бути громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, виявили бажання брати участь у забезпеченні добровільної пожежної охорони та звернулися до засновника (органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, громадської організації) відповідного пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони.

Встановлено, що члени добровільної пожежної охорони регулярно проходитимуть обов’язковий безплатний медичний огляд і підлягатимуть обов’язковому особистому страхуванню за рахунок засновників цих підрозділів.

Підготовка членів добровільної пожежної охорони здійснюватиметься у закладах освіти, що належать до сфери управління ДСНС.

Законом передбачено, що для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж члени добровільної пожежної охорони забезпечуються спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту за рахунок органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій, що утворили ці підрозділи.

Також важливим стимулюючим аспектом є норма закону, згідно з якою на період залучення членів добровільної пожежної охорони до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, проходження підготовки за ними зберігаються робоче місце (посада), середній заробіток за основним місцем роботи. Крім того, їм додатково надають п’ять календарних днів відпустки в рік залучення їх до виконання завдань за призначенням.

Безперечно, пріоритетним напрямом є утворення пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони як таких, що є більш підготовленими, ефективними та боєздатними.

Водночас у разі, якщо територіальна громада фінансово не спроможна утримувати такий підрозділ (оскільки переважна частина фінансування на утримання пожежно-рятувального підрозділу — це заробітна плата), зусилля слід спрямовувати на розбудову добровільної пожежної охорони.

Європейська система функціонування пожежної охорони базується на пожежних підрозділах місцевих органів влади та добровільних протипожежних формуваннях під їх керівництвом. Добровільні пожежні служби становлять приблизно 80 відсотків пожежних підрозділів Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії, інших країн ЄС.

Закон уже підписаний Президентом і набув чинності, а відповідно до перехідних положень Кабінет Міністрів України, МВС та ДСНС у двомісячний строк зобов’язані привести власні нормативно-правові акти у відповідність до цього закону. Саме підзаконні нормативні акти детально врегулюють правові аспекти правозастосування окремих норм закону щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони.

Ухвалений закон відповідає візії розвитку системи органів МВС, визначеній міністром внутрішніх справ України Денисом Монастирським, а саме: формування безпечного середовища в усіх куточках України. Якщо не вистачає регулярних сил і засобів, команда Міністерства внутрішніх справ України на системному рівні стимулюватиме розвиток добровольчих об’єднань, які виконують соціально значущі функції, спрямовані на зміцнення безпеки суспільства, запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій.

Богдан ДРАП’ЯТИЙ, заступник міністра внутрішніх справ України.