- Олександре Сергійовичу, які екстрені заходи довелося вживати у системі поштового зв'язку Черкащини після двадцять четвертого лютого?
- Перші кроки, до яких вдалися, - це сприйняття нової реальності. Далі - налаштування всіх процесів у підрозділах з урахуванням завантаженості, обсягів, критичних послуг, таких як пенсія, платежі та торгівля. Я б сказав, що з початком повномасштабної війни почалося ручне щоденне управління. Від графіків виїзду, частоти обміну до графіків роботи відділень поштового зв'язку та роботи сортувального центру. Мабуть, перші два-три тижні ми щоденно вносили ті чи інші зміни в роботу дирекції. Особливо відчутно це було в роботі пересувних відділень поштового зв'язку (ПВПЗ). Тому що на початку повномасштабної війни ми перейшли на триденний робочий графік. Це спричинило зміни руху ПВПЗ, графіків роботи в селах та оптимізації персоналу. До більш стабільної та прогнозованої роботи поверталися поступово. І вже в травні стовідсотково, і по графіках, і по процесах, вийшли у звичне русло довоєнного стану.
З 24 лютого у нас працювали всі без винятку відділення: 150 стаціонарних та 105 пересувних. У перші дні повномасштабної війни, як і по всій Україні, відділення працювали за скороченим графіком. Обумовлено це було комендантською годиною та дуже частими повітряними тривогами. Наразі всі відділення повернулися до довоєнних графіків роботи. Загалом, хочу сказати, що вся мережа відділень Черкаської дирекції згуртувалася, об'єдналася й працювала зібрано, чітко і віддано. За що я всім щиро вдячний. Логістичні маршрути перебудувалися, коли з'явилася можливість виїжджати в населені пункти. Спочатку побудова маршрутів ґрунтувалась на трьох принципах: економії ресурсів (оскільки не було розуміння масштабів дефіциту пального, та й обсяги поштових відправлень різко скоротились); необхідності забезпечити населення товарами першої потреби; потребі оперативно доставити пенсії та інші соціальні виплати, гарантовані державою.
Зважаючи на таку ситуацію, ми вирішили збалансувати доставку в розрізі тижня шляхом виконання маршрутів через день. Так ми змогли не накопичувати залишки посилок та отримали змогу швидко доставити всі соціальні виплати та пенсії, одночасно забезпечивши населення товарами із наявних запасів.
Після 20 березня почали відновлюватись обсяги посилок, тож ми запровадили другу хвилю обміну в обласному центрі та додали один день обміну з районними центрами.
Враховуючи подальше зростання обсягів поштових відправлень, із середини квітня впровадили шестиденний обмін із райцентрами. А вже з першого травня ПВПЗ запрацювали, як і до повномасштабної війни, - п'ять разів на тиждень. І всі подальші коригування маршрутів та роботи відділень напряму залежатимуть від обсягів наданих послуг та від того навантаження, яке припадає на працівників під час воєнного стану.
- Як працювали у перші місяці повномасштабної агресії поштовики Уманського району, який від рашистських ракетних ударів зазнав значних руйнувань?
- Найголовніше - всі працювали і працюють злагоджено та з віддачею. На жаль, на Черкащині саме Уманський район зазнавав найбільше ракетних ударів, а нині найбільше з усіх потерпає від відсутності електроенергії. Уманську громаду обслуговують 23 стаціонарні та 20 пересувних відділень поштового зв'язку. Це майже 200 осіб, які героїчно виконували свою роботу в найтяжчі місяці. На початку ми навіть не мали змоги доїхати до певних населених пунктів Уманщини через ракетні обстріли. Однак щойно давали дозвіл - одразу вирушали надавати поштові послуги. Загалом працювали скрізь, єдиним обмеженням у перші місяці була комендантська година або повітряна тривога.
- Хоч працівники державного підприємства поштового зв'язку мають так звану броню, чимало з них взяли до рук зброю і стали до лав ЗСУ. Яку допомогу надавали захисникам адміністрація та трудовий колектив Черкаської філії.
- Ми надзвичайно пишаємося колегами, які пішли захищати нашу державу зі зброєю в руках. У лавах Збройних Сил України тринадцятеро працівників Черкаської дирекції, у Територіальній обороні - семеро. Це наші водії, сортувальники, інженери, листоноші, менеджер відділу поштових послуг, керівники підрозділів. Вони, захисники Батьківщини, гордість нашого колективу. Та все ж у пошти жіноче обличчя. Переважна більшість наших працівників - жінки. Їхній вклад у перемогу не завжди помітний, але від того не менш вагомий. Бо саме на їхні тендітні плечі лягла нелегка робота зі сортування, яку раніше виконували чоловіки.
Щодо фінансового сприяння, то "Укрпошта" допомагає централізовано: ми випустили кілька марок, в яких крім номінальної вартості ще передбачена благодійна складова. І от саме ці кошти компанія збирає для потреб військових.
Також працівники дирекції залучалися до формування та сортування гуманітарної допомоги, яку забезпечували партнери, клієнти та сама "Укрпошта". Так, з останніх наших волонтерських активностей - це допомога для Центру переселенців в м. Черкаси у вигляді передачі пакувальної тари, допомога у захисті теплокомунікацій міста від ракетних ударів у вигляді закупівлі біг-бегів для створення захисних споруд, сортування та доставка гуманітарної продукції у Херсон та Харків у кількості 1500 коробок з товарами першої потреби.
- В умовах воєнного стану економіка працює з великим напруженням. Як справляються із сьогоднішніми жорсткими реаліями черкаські поштовики?
- Ми в "Укрпошті" розуміємо, що найкращий спосіб підтримати країну - це забезпечувати людей роботою та сплачувати податки до бюджету. Черкаська дирекція підставила плече допомоги й прийняла на роботу колег з інших дирекцій. У відділенні поштового зв'язку (ВПЗ) Черкаси-30 колега з Чернігова працює листоношею. У ВПЗ Черкаси-5 оператором поштового зв'язку влаштували колегу з Харкова. Також ВПЗ Умань-1 прийняло в свою поштову сім'ю оператора зв'язку з Бердянська, а начальник зміни на сортувальному центрі переїхала з Харкова.
Чимало працівників нашої філії - люди з великим серцем. Дванадцятеро колег із різних районів Черкащини відкрили свої домівки для переселенців. Вони надали прихисток людям із Київщини, Херсона, Сум, Маріуполя, Харкова, Одеської та Луганської областей.
- Із запровадженням пересувних поштових відділень відбулася, напевно, економія фінансових ресурсів підприємства. Однак листоноші сільської місцевості, які ще залишилися працювати, скаржаться на скорочення робочих місць, урізання зарплати. Як із цим бути?
- Не варто позиціонувати впровадження ПВПЗ як спосіб економії. Економія і оптимізація - це про різне. Пересувні відділення в перспективі надаватимуть більший спектр послуг, ніж сільські стаціонарні. Вже з 2023 року ми плануємо автоматизувати пересувні: кожен автомобіль буде обладнаний терміналом 3 в 1, який може приймати безготівкові оплати, видавати чеки тощо. Крім того, робота пересувних не залежить від світла - нині машини "Укрпошти" по всіх областях попри відсутність світла від двох діб і більше виїжджають на свої маршрути і привозять людям у селах готівку, газети і продукти. Так само в пересувних відділеннях немає проблем з опаленням, а цієї зими це буде дуже гостре питання.
Радий, що нашому регіону не довелося пережити найважче. В областях, які були під окупацією, і нині поступово визволяються нашими мужніми воїнами ЗСУ, відновлення роботи "Укрпошти" відбувається більшою мірою завдяки пересувним. Уцілілих стаціонарних відділень там майже немає, ті, що є, - це дах і стіни, техніка, меблі - все розкрадене та знищене окупантами. І якби "Укрпошта" свого часу не почала перехід зі стаціонарних на пересувні відділення, компанія б просто не могла б так швидко відновлювати роботу і надавати послуги там, де люди дуже на них чекають.
"Укрпошта" не отримує жодних дотацій з бюджету, навпаки - компанія сплачує податки і дивіденди, і цей рік не став винятком навіть попри війну. Але це також означає, що ми в "Укрпошті" повинні приймати такі рішення, які дадуть компанії змогу збалансувати витрати і доходи. Тому якщо ми бачимо, що в селі падає попит і на якомусь етапі утримання відділення стає нерентабельним, вимушені скорочувати робочий графік, що позначається на зарплатні листонош. Але точно так само, якщо бачимо, що навантаження зростає - є продажі, передплата, - ми збільшуємо кількість робочих днів, а отже, і зарплатня листоноші збільшується.
- Серія поштових марок "Укрпошти" на патріотичну тематику викликала великий суспільний резонанс. У Черкасах також відбулося кілька спецпогашень популярних поштових марок. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
- "Укрпошта" з початку повномасштабної війни випустила шість марок воєнної тематики: дві з кораблем, марку "Доброго вечора, ми з України", "Українська мрія", "Кримський міст на біс!" та "Слава ЗСУ". В Черкасах відбувалися спецпогашення усіх марок, крім "Кримський міст на біс!" - з міркувань безпеки погашення цієї марки провели лише в Києві.
Щодо спецпогашення та випуску марок, які відбувалися на Черкащині, ми завжди старалися долучити по темі марки тих чи інших учасників. Так, у нас були і військові, і рятувальники ДСНС, діти та представники ЦВА. Наприклад, на спецпогашенні марки "Пес Патрон" ДСНС у Черкасах влаштували ціле шоу з собаками, які долучаються до робіт з розмінування та пошуку людей, а на випуску марки "Українська Мрія" ми передали в Черкаській обласний краєзнавчий музей уламки збитого над Черніговом російського СУ-35М для створення інсталяції, присвяченої захисту України від рашистської орди.
- Які завдання ставить перед собою на наступний рік Черкаська філія "Укрпошти"?
- Основна мета - це забезпечити якісне надання поштово-фінансових послуг для жителів Черкащини. Створити всі умови, щоб бути ще ближчими до наших клієнтів та покращувати власний сервіс. Ну і, звісно, продовжити ті всі внутрішні трансформаційні процеси, які відбуваються в компанії, - від покращення операційної діяльності та логістики до роботи відділень поштового зв'язку. Та найголовніше - вся робота поштовиків буде спрямована на те, аби своєю скромною, але сумлінною і наполегливою працею у тилу наближати жадану мить - нашу велику Перемогу над жорстоким ворогом.
