Усі рішення, які вимагали політичної волі або запуску системних процесів у державі для реалізації рекомендацій Європейської комісії, наданих Україні разом зі статусом кандидата в члени Європейського Союзу, вже здійснені.

На цьому наголосила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час публічного круглого столу «Вступний іспит для України: що маємо зробити для виконання рекомендацій ЄС» за участі Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка. Захід організувала коаліція «Реанімаційний пакет реформ». Віце-прем’єр закликала лідерів ЄС 15 грудня на засіданні Європейської Ради дати імпульс щодо оцінки України за сімома рекомендаціями вже до кінця року. Це дозволить витратити час до кінця 2023 року для підготовки до перемовин і для додаткових імплементаційних заходів за самими рекомендаціями. «Усе, що ми могли зробити за цими рекомендаціями, вже зроблено, — сказала О. Стефанішина. — Деякі процеси ще тривають, і до кінця року можуть бути позитивні новини».

Позицію парламенту під час обговорення представив Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. «Дуже добра тенденція, що ми в процесі виконання семи рекомендацій відходимо від такого раніше популярного в нашій країні розділення на законодавчу і виконавчу владу. Це притаманно для парламентської демократії. Під час роботи над рекомендаціями ми дуже тісно співпрацюємо з урядом», — зазначив він.

Олександр Корнієнко передусім наголосив на тому, що законотворці нині очікують на експертизу громадянського суспільства з приводу проекту змін до Регламенту Верховної Ради щодо внесення, розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції (№ 8242). Ухвалення цього закону дозволить пришвидшити процес розгляду євроінтеграційних законів. Утім, зауважив Перший заступник глави парламенту, дискусія з приводу такої ініціативи вже є серед народних депутатів. «Так влаштовано законодавство про Верховну Раду, Конституція і всі роз’яснення КСУ — вони не спрямовані на те, щоби нехтувати правами окремих депутатів на користь швидкості процесу. Тому ми перед дилемою — ми не можемо говорити про зміни в Конституцію під час воєнного стану. А під час цивільного стану ми можемо про них довго говорити. Але, швидше за все, в нас буде ще окрема битва за процедуру євроінтеграційних законів з опонентами євроінтеграції.

Такі люди в залі теж є. Є цілі фракції, які вважають, що євроінтеграція має відбуватися не так швидко, не так інтенсивно, що працювати треба більш вдумливо».

Деякі свої завдання, які стосуються європейських рекомендацій, український парламент уже виконав, каже Олександр Корнієнко: «Досить давно вже ми обрали своїх представників до Вищої ради правосуддя за нашою квотою. Усі пам’ятають, яка була дискусія в залі з цього приводу. І все ж кандидатури, які були проголосовані, відповідають усім вимогам і громадянського суспільства, і партнерів, і народних депутатів. Не хочу тиснути на незалежну судову гілку, це незалежна гілка, але ми будемо висловлюватися в руслі того, що парламент показав приклад і можна далі його продовжувати іншим гілкам влади».

Законопроект, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах (№ 7662) готовий до розгляду в залі в повній відповідності до рекомендацій Венеційської комісії, поінформував Перший заступник глави парламенту. А от з приводу змін, які стосуються нацменшин — ми все ще очікуємо на висновок Ради Європи. «Баланс між інтересами держави, національної безпеки і виконанням Хартії регіональних мов, Рамкової конвенції про захист національних меншин нині дуже дискутивний, — каже він. — Якби ми обговорювали законодавство про національні меншини до 24 лютого, була би одна розмова, до березня 2014-го — ще інша розмова. Але тепер ми маємо не виходити з того контексту, в якому перебуваємо. Тому на рівні виконання зауважень Ради Європи ми досягли розуміння за багатьма пунктами — збільшили права меншин і гарантували їм права на мирні зібрання. Ми попрацювали над шляхами вирішення освітнього питання. Внесли приватну освіту мовами меншин. Але дискусія з приводу імплементації положень, пов’язаних із освітою та мовою, і далі триватиме. І це зрозуміло».

У нашій Конституції не прописано створення окремих дорадчих органів, зауважив О. Корнієнко. «У нас є єдина система консультативно-дорадчих органів і вона може включати органи, які забезпечують права меншин. Експерти визнають, що це наше правове поле. Але Конвенція каже, що меншинам треба окремі органи і окрема реалізація політичних прав, — акцентував він.

— Із огляду на українську ситуацію, ми зараз не можемо говорити про таке представництво політичних прав, як наприклад, в Румунії чи Угорщині, де є окремі депутати від меншин у парламенті. Нам Конституція не дасть це зробити. Тут дискусія триває, але думаю, що експерти із європейської комісії нас зрозуміють і ми будемо далі вести цей діалог».

Складніша ситуація із законом про медіа — він має дуже багато поправок. Однак народні депутати працюють над тим, щоби вже наступного тижня цей документ вийшов у зал. «Учора працювали, сьогодні будемо працювати і, мабуть, на вихідних працюватимемо, — наголосив О. Корнієнко. — Але є певні побоювання, що надмірна політизація цього процесу може нам завадити».

За словами Першого заступника Голови Верховної Ради, парламентарії повинні також повернути систему декларування. Нині ведеться робота над відповідним проектом закону, поданим головою парламентської коаліції Давидом Арахамією. «НАЗК має мати змогу потім із цією інформацією працювати. Ми розуміємо, що вся система налаштована на 1 квітня і ми будемо працювати на те, щоби 1 квітня це вступило в силу», — сказав він.

На прохання «Голосу України» Перший заступник Голови Верховної Ради розповів, над якими євроінтеграційними законами нині в парламенті точиться особливо гостра дискусія, та як законотворці досягають консенсусу.

«Не важко зрозуміти з приводу яких законопроектів точаться найзапекліші дискусії за кількістю поправок, які надходять до них, — зауважив Олександр Корнієнко. — Наприклад, закон про медіа має три тисячі правок — це точно дискусія. Нацменшини і нацспільноти не мають дискусії — 90 поправок, із яких 50 — техніко-юридичні. 265 голосів було в першому читанні й, думаю, стільки ж буде в другому. На таку ж кількість голосів розраховуємо і за закон, який стосується суддів — там теж небагато правок. Що стосується Вищої ради правосуддя — дискусія була, але ми впоралися».

Утім, за словами Першого заступника глави парламенту, з приводу закону про медіа також немає засадничих розбіжностей. Усі розуміють, що це потрібний закон, він десять років розроблювався і ті, хто нині в опозиції, працювали над ним, коли були при владі в минулому скликанні. «Є певні політичні моменти, які колеги хотіли би за допомогою цього закону вирішити, і не думаю, що це варто засуджувати, — каже він. — Це політична боротьба. Одна з вимог Копенгагенських критеріїв — це відкрита, виборна працююча демократія. А що підкреслює демократичність, як не дискусія між владою та опозицією? Навіть у таких засадничих питаннях. У нас же під час прийняття Стамбульської конвенції, яка була напівформальною умовою надання кандидатства, в залі була фантастична дискусія. Була ціла фракція, яка виступила категорично проти. І ми побачили, хто в нас у парламенті консерватори, а хто ліберали. Це нормально. Це робочий процес. І ми будемо шукати з цього вихід».

На думку Олександра Корнієнка, шанси й перспективи щодо виконання семи рекомендацій ЄС у нас гарні. Або щонайменше — на серйозне просування в цьому питанні до 15 грудня.

Перший заступник Голови Верховної Ради закликав представників Європейської ради звернути увагу і включити в адженду найближчих зустрічей пришвидшення процесу оцінювання наших досягнень і не відкладати «нас» на весну чи літо.

Довідково

У червні цього року Європейська комісія підтвердила, що Україна заслуговує на статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Утім, одночасно із затвердженням статусу кандидата Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ.

Ось перелік цих вимог:

1. Реформа Конституційного Суду.

2. Продовження судової реформи.

3. Антикорупція, включно з призначенням керівника САП.

4. Боротьба з відмиванням коштів.

5. Втілення антиолігархічного закону.

6. Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським.

7. Зміна законодавства про нацменшини.

Фото зі сторінки Олександра Корнієнка у Фейсбуці.