Про це заявив міністр оборони Олексій Резніков.

«Я думаю, що зменшення активності має місце через погодні умови. Але українські Збройні Сили не думають зупиняться. Тому, використовуючи момент, коли ґрунт стане більш твердим, я переконаний, що ми продовжуватимемо наші контратаки, кампанію зі звільнення наших територій», — сказав він. І додав, що йдеться про визволення всіх тимчасово окупованих територій України до стану на 1991 рік, коли були міжнародно визнані кордони нашої держави.

Натомість головним пріоритетом російського командування залишається захоплення усієї Донецької області і чотирьох південних областей. На що, втім, у москви навряд чи вистачить ресурсів, вважають у британській розвідці. Там посилаються на заяви речника кремля пєскова. Нещодавно він знову озвучив цілі «спецоперації» — назвав головною метою рф «захист жителів Донбасу» й говорив про необхідність «звільнення» південно-східних областей.

У британській розвідці вважають, що у найближчі кілька місяців рф навряд чи вдасться досягти якогось просування, яке мало б значення на оперативному рівні.

Своєю чергою Інститут вивчення війни (ISW) переконаний, що вторгнення білоруської армії в Україну малоймовірне.

У звіті ISW наголошується: кремль посилив тиск на лукашенка задля формалізації інтеграції білорусі до союзної держави після білоруських протестів 2020 і 2021 років. Зокрема, росія прагнула створити постійне військове базування в білорусі та встановити прямий контроль над білоруськими військовими, а також регулярно намагалася використати свій вплив на безпеку та військові справи країни, щоб чинити тиск на мінськ для вторгнення в Україну.

Аналітики зазначили, що у 2020 і 2021 роках лукашенко покладався на елементи білоруських збройних сил як на додаток до білоруських служб безпеки для придушення народних протестів проти його правління. лукашенко також, ймовірно, усвідомлює, що вторгнення в Україну підірве його авторитет як лідера суверенної країни, оскільки стане очевидно, що зусилля росії щодо забезпечення повного контролю над білоруссю увінчалися успіхом.

При цьому в ISW вважають, що вступ рб у війну в гіршому разі змусить Україну тимчасово відволікти особовий склад і техніку з нинішньої лінії фронту. Так, заступник начальника українського Генштабу Олексій Громов заявив раніше, що 15 тисяч білоруських військовослужбовців та до 9 тисяч російських військовослужбовців, дислокованих у білорусі, теоретично можуть взяти участь у війні з Україною. Однак, переконані експерти, навіть якщо лукашенко залучить значно більшу кількість своїх військ для наступу на Україну, все одно то буде невелика сила, яка не зможе досягти значного оперативного успіху.

За оцінками ISW, російський або білоруський наступ з території рб не зможе перерізати українські логістичні лінії на Захід.