Доярка Ірина Полоз.
До повномасштабного вторгнення рашистів на нашу землю ПрАТ «Етнопродукт» у Городнянській ТГ був потужним виробником органічної продукції. Молочку з Травневого продавали у торговельних мережах Чернігова, Києва, Дніпра, Одеси та інших міст країни. Якісні вироби у привабливій упаковці знайшли свою особливу нішу на ринку. З нашестям загарбників підприємство одним із перших прийшло на допомогу громаді, забезпечивши містян спочатку безплатним, а згодом — дешевим молоком.
«Теперішні реалії «Етнопродукту» кардинально відрізняються від довоєнних. Нині основним завданням підприємства є збереження молочного стада й робочих місць, бо продукція поки що реалізується за збитковими цінами. Звісно, намагаємося відновити звичні ринки збуту молока й продуктів з нього. Уже практично налагодили логістичні зв’язки з торговельними центрами Чернігова, Києва й Одеси. Дніпро досі лишається недосяжним через низку чинників, але ми над цим працюємо.
На щастя, виробничі потужності ні в Травневому, ні в Новій Олександрівці під Києвом не постраждали, тому відновити виробництво відносно нескладно. Значно важче доставити товари розбитими дорогами при дуже вартісному пальному. Додають труднощів й дефіцит запчастин разом із непомірним зростанням цін на них, — окреслює ситуацію директор Євгеній Гулай. —
А нещодавно виникли додаткові проблеми — почалися системні вимкнення електропостачання, причому трапляється це у години вранішнього та вечірнього доїння.
Хочу принагідно звернутися до влади на всіх рівнях, щоб допомогли врегулювати це питання. Так, маємо збалансовувати енергосистему, заощаджувати електроенергію й готові потерпіти її відсутність протягом дня чи вночі, хоч це також створює певні труднощі. Однак слід розуміти: вартість доїння корів з використанням звичайної електрики аж занадто відрізняється від аналогічного процесу з підключенням генератора, що працює на недешевому дизельному пальному».
В умовах, коли доводиться розв’язувати численні проблеми, «Етнопродукт» дає роботу двадцяти працівникам, які повністю забезпечують череду зі 130 корів. Молодняк вирішили ростити самостійно, бо заготівельники закуповують телят за безцінь. Колективу вдалося зберегти всю наявну техніку. Теперішній директор підприємства Євгеній Гулай на момент вторгнення рашистів завідував фермою. В умовах окупації він показав себе як ефективний кризовий менеджер. Завдяки його рішучим діям виробництво вціліло й нині намагається відновлюватися. Чого тільки вартий той факт, що все дійне стадо більш як місяць обслуговувалось двома парами рук — дояркою Іриною Полоз і місцевою жителькою, ветеринарною лікаркою Мар’яною Білановською, яка прийшла на допомогу в скрутній ситуації.
До війни Ірина Полоз працювала на фермі вахтовим методом, бо постійно проживала на Менщині. Наприкінці лютого її вахта затягнулась аж до травня, бо залишити корів просто не було на кого. Так само з дня у день перебував на фермі й механізатор Олександр Межевський, який працював і на кількох тракторах, і на приготуванні кормів. Більшість робітників — люди не місцеві, тому їхні щоденні поїздки супроводжувались тоді подоланням ворожих блокпостів, перевіркою документів і телефонів. Та попри все це — їм вдавалося добиратися...
Олександр Межевський вчасно подбав про запас кормів для худоби.
За підтримку у важкі часи, в тому числі й пально-мастильними матеріалами, вдячні тут керівництву ДП «Городнянське лісове господарство» та міській раді. Завдяки допомозі небайдужих людей та ентузіазму колективу вдалося сповна заготовити корми для корів, зібрати врожай фуражного зерна й засіяти всі заплановані площі під озимі.
Попри власні труднощі «Етнопродукт» надав роботу й житло двом родинам переселенців з Луганщини. Відтепер Катерина Артюх з донькою Світланою мешкають у гуртожитку підприємства, а родина Світлани Зайнуліної отримала будинок у Травневому. Окрім цього, керівництво підприємства постійно допомагає переселенцям у розв’язанні численних побутових проблем.
Переселенці Катерина Артюх з донькою Світланою біля гуртожитку підприємства.
Попереду в «Етнопродукту» зима з економічними та енергетичними ризиками. Нині підприємство готове до більшості з них, намагаючись максимально відновити виробництво й реалізацію продукції.
Чернігівська область.
Фото автора.
