Так, рашистські «установи» Каховки й фейкового муніципального округу разом з усіма тамтешніми гауляйтерами перемістили до віддаленого села Тавричанка (на знімку – село Тавричанка до повномасштабної війни). Там їм цілком комфортно – адже розташоване у Тавричанці дослідне господарство «Асканійське» НААН України до війни десятиліттями вкладало кошти у розвиток його інфраструктури, та сплачувало до бюджету громади чималі податки. Тож є у селі пристойні дороги, відремонтований клуб та школа, система водопостачання і навіть готель. Нема тільки спокою та безпеки. 

У Тавричанці рашистські нишпорки та прислужники займаються тим самим, що в Каховці. Тобто доводять свою вірність московським господарям, посилено вишукуючи з-поміж селян українських патріотів, ветеранів АТО-ООС.

Директор ДПДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов, котрий не прийняв «руського миру» і публічно викривав тутешніх зрадників навіть перебуваючи в евакуації, підтримував через месенджери зв'язок із земляками та оприлюднював отриману через них інформацію про те, що відбувається у Тавричанці.

Колабораціоністи це взяли на замітку та заходилися перевіряти телефони хліборобів. Навіть одного прізвища Віктора Найдьонова у телефонному списку контактів, не кажучи вже про наявність недавніх вхідних чи вихідних дзвінків, достатньо, аби власник телефону опинився на підвалі – дуже вже зрадникам правда очі коле. А оскільки Віктор Григорович у рідному селі людина шанована і спілкування та дружби з односельцями ніколи не цурався, його номер був у багатьох. І всі вони тепер опинилися в небезпеці. 

При цьому врожай та майно «Асканійського», включно з імпортною сільськогосподарською технікою, окупанти за допомогою своїх посіпак давно розікрали, залишивши місцевих без можливості заробляти собі на прожиток. З наближенням українських визволителів каховські колаборанти, звісно, перемістяться кудись у РФ, де пайок їм гарантовано. А от як виживатимуть далі «ощасливлені» окупантами тавричанці, їх не обходить…

Херсонська область.