Народні депутати мають намір доручити Кабінету Міністрів вжити невідкладних заходів, необхідних для розроблення проектів змін до нормативно-правових актів, які стосуються
цієї сфери, та винести їх на розгляд парламенту. Йдеться і про те, щоби переглянути чинне законодавство, яке стосується зберігання та транспортування водню через газові мережі (зокрема у складі сумішей із природним газом), а також використання водню у транспортному секторі. Урядовці повинні будуть забезпечити розробку та впровадження технічних стандартів і регламентів для виробництва та постачання водню.
Очікується, що при Президентові України буде утворено Консультативну раду з питань розвитку водневої енергетики як консультативно-дорадчий орган. Такі рекомендації також містяться в проекті постанови. А Раді національної безпеки і оборони рекомендуватимуть вжити заходи, спрямовані на підвищення ефективності державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки щодо розвитку водневої енергетики та передбачити строки її виконання тощо.
Розвиток водневої енергетики нині популярна тема для Європейського Союзу, США, Японії та інших розвинених країн. Минулої осені українські ТОП-чиновники також почали говорити про рух у цьому перспективному напрямі. Втім, уже тоді йшлося про значні економічні, інфраструктурні, технологічні й інші ризики та перепони.
Але воднева енергетика перебуває на стадії зародження не лише в нашій країні, а й в усьому світі. Уряди розвинених країн щедро інвестують у розробки технологічних моделей водневої енергетики. А світові експерти в галузі енергетики називають водень «паливом майбутнього». Очікується, що використання водню як альтернативного енергетичного носія й ресурсу зменшить залежність економік від вугілля, газу та нафти й істотно скоротить викиди парникових газів.
Ще торік ішлося про те, що Європейський Союз покладає великі сподівання на Україну в контексті розвитку водневої енергетики. Єврокомісія визначила нашу державу як пріоритетного партнера в «Ініціативі зеленого водню для європейського зеленого курсу 2х40 ГВт». ЄС розраховував, що в Україні може бути створено 10 ГВт потужностей з виробництва екологічно чистого водню. Планувалося, що 75 відсотків палива Україна експортуватиме до Європейського Союзу, а решту використовуватиме для власних потреб. Наша влада йшла назустріч таким ініціативам. Президент Володимир Зеленський, зокрема, на пленарному засіданні шостого саміту Східного партнерства (Брюссель, 15 грудня 2021 року) зазначив: «Україна готова стати лідером у розвитку водневої енергетики. Це дасть змогу нашій державі здобути повну енергетичну незалежність і досягти кліматичної нейтральності».
Для того, щоб Україна могла реалізувати свій потенціал регіонального лідера відновлювальної енергетики в майбутньому, нині маємо вирішити два основні завдання, вважають народні депутати. Це масштабування виробництва відновлювальної електроенергії та пере-профілювання, адаптація всієї або ж частини наявної газотранспортної системи для доставки суміші водню з природним газом, а в перспективі й чистого водню. «Незважаючи на те, що питання розвитку виробництва водню та використання української ГТС для його експорту до ЄС є предметом обговорень на високому політичному рівні вже тривалий час, правова база у цій сфері практично відсутня», — зауважується в пояснювальній записці, яка супроводжує проект постанови. Тож парламентарії пропонують уряду приступити до цієї роботи. Особливо з огляду на те, що агресія рф в Україні спровокувала розгортання глобальної енергетичної кризи. Її епіцентром стала Європа, а чинником, що її викликав, стало масштабне скорочення постачання природного газу в Європу та штучне напруження на енергетичних ринках.
Факт
Водень — енергоємний ресурс. Температура його горіння така ж, як і в природного газу. А от тепла виділяється майже в 3,5 раза більше, ніж коли згоряють вуглеводні нафти чи вугілля. Водневе паливо — ефективніше порівняно з дизельним або авіаційним пальним. Його можна транспортувати трубопроводами і за допомогою ємностей для стисненого або зрідженого газу, за умов наднизьких температур.
