Великий бізнес дає заробити малому, а в підсумку обидві сторони мають вигоду.

Власне кажучи, роботою з розвитку внутрішньообласної кооперації в регіоні займалися давно, але раніше вона мала зовсім інший характер, ніж нині. Спочатку головний акцент ставився на коопераційних відносинах між вуглевидобувними підприємствами і тими, хто на вуглярів працює. Це металурги, машинобудівники, хіміки та усі, хто поставляє шахтарям гірниче обладнання, конвеєрну стрічку, вибухівку та іншу, необхідну для гірничого виробництва, продукцію. Безумовно, така кооперація давала певні результати, але згодом у її механізмі з’явився збій. Причиною стала та обставина, що основні вуглевидобувні підприємства перейшли на форму державно-приватного партнерства, і необхідність у кооперації сама по собі відпала. З’явилися інші правила і виникли інші можливості. Тоді в області звернули свій погляд на машинобудування, і внутрішня кооперація дала тут точкові позитивні результати. Та це було не те, чого прагнув Володимир Пристюк з першого дня свого перебування в кріслі керівника області — був відсутній системний підхід до справи. Тому практично цілий 2012 рік розроблювачі трудилися над програмою розвитку внутрішньої кооперації у всіх сферах економіки та життя області — і агропромислового комплексу, і будівельної індустрії, й охорони здоров’я, й освіти, і бюджетних коштів. 

 Отримані кошти повинні акумулюватися в регіоні, щоб працювати на його економіку і розвиток громад.

Можна сказати, що перше півріччя цього року здебільшого пішло на організаційну роботу: створення робочих груп з вивчення всіх питань, що заважають розвитку кооперації, проведення конференцій і зустрічей з бізнесом. Паралельно формувався портал «Промдекс», який допомагав зістиковувати інтереси підприємців.

— На порталі зареєстровано 940 суб’єктів, — розповідає заступник директора департаменту промисловості та енергозбереження ОДА Олександр Ісаченко. — Це гарний результат, але  явно недостатньо для тієї великомасштабної роботи, яку ми задумали. Що більше інформації про можливості підприємств ми дамо на порталі, то більше буде маневрів для взаємовідносин. Ми маємо інформацію ще по 140 виробниках, які незабаром будуть зареєстровані на нашому порталі і включаться в загальну роботу. Але головний підсумок наших зусиль не в цифрах. Нас радують зміни в психології людей, які займаються бізнесом, їх розуміння необхідності внутрішньої кооперації, яка працює на економіку рідної території. Тим більше, що вона вже дає хороші плоди.

Проаналізувавши дані митниці про ввезені товари з-за кордону, фахівці дійшли висновку, що в плані імпортозаміщення маневр у луганського бізнесу невеликий: він може виробляти тільки 30% імпорту, що його ввозять.

Наприклад, у регіоні немає можливості видобувати газ, нафту або випускати унікальне високоточне обладнання. Як то кажуть, поки що до цього не доросли. Але ситуація може змінитися в кращий бік, якщо ставити реальні цілі. Вони поставлені.

— За півріччя від наших суб’єктів підприємництва ми на 670 мільйонів гривень одержали тієї продукції, яку раніше завозили з інших областей і країн, — констатує Олександр Ісаченко. — У роботі з великим бізнесом сьогодні задіяні 430 підприємств малого та середнього бізнесу. Наприклад, 2012 року з «Луганськтепловозом» працювало 41 підприємство області, й обсяг коопераційних поставок становив 45 млн. грн., а сьогодні з локомотивобудівниками співробітничають 65 суб’єктів підприємницької діяльності, й обсяг коопераційних поставок уже становить 151 млн. грн.

Напруження відносин з Російською Федерацією, що склалося останнім часом, боляче вдарило, зокрема, по машинобудівній галузі регіону. Росія повністю відмовилася від вагонів Попаснянського заводу і значно скоротила закупівлю продукції Стахановського вагонобудівного. Якщо торік в області було виготовлено понад 55 тисяч вагонів, а в попередні роки випуск доходив до 70 тис. одиниць, то, скажімо, у вересні споживачу відвантажено менш як 90 вагонів. Ситуація дуже складна. Із чотирьох великих підприємств транспортного машинобудування, які дають основний обсяг продукції, тільки «Луганськтепловоз» працює з позитивним результатом. 

Усіх, хто займається бізнесом (великим чи середнім — неважливо), в області налаштовують «не опускати руки, а йти на російський ринок сміливо і впевнено». Аргументи такі: якщо продукція якісна, якщо виробника поважають за те, що він виконує дисципліну поставок, вчасно реагує на всякі неполадки, словом, коли від бізнесу є обопільна вигода, то такі відносини між діловими партнерами просто так не розірвуться, всупереч заявам керівників російської держави.

У даній ситуації внутрішньообласна кооперація отримує ще більше значення, оскільки пропонує різні способи співробітництва. На «Луганськтепловозі», наприклад, пішли на такі кардинальні операції, як передавання в аутсорсинг цілих виробництв.

Зокрема, тепловозобудівники передали в оренду Стахановському заводу гумотехнічних виробів один зі своїх цехів, який був завантажений замовленнями в міру необхідного і працював три місяці на рік. Навіщо утримувати таке виробництво? Підприємство, віддане в аутсорсинг, запрацювало з новою силою, нікого не звільнивши і не скоротивши. Крім послуг, які завод, згідно з договором, надає тепловозобудівникам, він завантажує трудовий колектив іншими замовленнями. Виходить потрійна вигода. «Луганськтепловоз» продовжує працювати в цьому напрямку. Частина підприємств уже зацікавлена таким співробітництвом і формою розвитку свого бізнесу. Сьогодні «Луганськтепловоз» передає в аутсорсинг цех великогабаритного штампування.

Варто зазначити, що розвиток внутрішньообласної кооперації — це новий вид діяльності для районної і міської органів влади. Можливо, хтось цим і займався раніше, але так — аматорськи. Тепер мислення повернулося в потрібний бік, керівники бачать вигоду від такої діяльності і зацікавлені в тому, щоб луганські виробники були забезпечені роботою в першу чергу. У підсумку регіональної політики з розвитку внутрішньої кооперації території області на 1,3 млрд. грн. залучили тієї продукції, яка раніше завозилася з інших регіонів і країн. Найактивніше в цьому напрямку працюють Краснодон, Свердловськ, Алчевск, Красний Луч, Перевальський, Попаснянський, Старобільський, Марківський, Лутугинський райони.

За підсумками роботи за півріччя загальний обсяг кооперації становив 1,9 млрд. грн. — утричі більше, ніж за цей само період минулого року. Це дало змогу зберегти 8 тис. 570 робочих місць, створити нові і збільшити надходження до місцевих бюджетів. Причому за негативної роботи низки галузей цього року, пов’язаних із зупинкою деяких підприємств (ЛИНИК стоїть з березня минулого року, «Пролетарій» постійно лихоманить, «Лиссода» припинила існування, Луганський трубний завод і підприємства транспортного машинобудування знизили обсяги виробництва), надходження в місцевий бюджет збільшилися на 5,9%. Тож Луганщина — на правильному шляху.

 

 Луганськ.