У новій експозиції краєзнавчого музею у Володарці на Київщині, заснованого учасником російсько-української війни Олександром Ушинським, — пральна машинка, жіноча дублянка, шкіряні чобітки й інше взуття, парасолька, диктофон, колесо від велосипеда, ручні пилки, розплавлена мікрохвильовка. Усі ці речі рашисти викрали з домівок українців, щоб вивезти додому в росію, але були ліквідовані, а награбоване так і залишилося в згорілих танках, БМПшках і бліндажах.

«У них навіть трусів не було. Вони поцупили в нашого бійця ті труси», — вказуючи на ще один експонат, каже Олександр Ушинський.

В одній залі, яку засновник музею назвав «Останнє пристанище російсько-московської орди», — форма та амуніція загарбників. «Це не просто так. Тут усе дихає тими подіями, — каже офіцер ЗСУ і вказує на інсталяцію. — Он там їхній танкіст «спочиває», он «кєпка» «русского» офіцера. А це їхнє взуття. З мене кепкували, мовляв, навіщо я його збираю. А щоб через 20—30 років показати, в чому вони прийшли топтати нашу святу українську землю. А прийшли вони у рваних калошах. Потім перевзулися, пограбували магазини, у людей валянки покрали».

В експозиції — речі, зібрані ветераном на Київщині, у Харківській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Олександр Ушинський пішов захищати Україну у 2014-му, у 2017 році звільнився. «А тут знову війна. Як же без мене? — розповідає він. — Я отак на власному ентузіазмі, за підтримки своїх бойових побратимів і посестер, здебільшого це дівчата-волонтери, збираю матеріальні свідчення війни. Ось цю дублянку витягнув з їхнього бліндажа. Вони збиралися передавати своїм дружинам подарунки з Київщини, навіть простеньку парасольку — й ту потягнули».

На одній із покинутих окупантами позицій Олександр Ушинський побачив сейф, який рашисти не змогли пограбувати на місці і привезли його в ліс, де й розрізали. Розповідає, що ліси на Київщині, де окопувалися загарбники, засмічені порожніми пляшками від спиртного, часто елітного, з розбитих і пограбованих ними крамниць.

Чи не найбільше відвідувачів музею вражають викрадені рашистами з обійсть українців ручні пилки для дерева. Чи не в кожній господі їх уже замінили електро- та бензопилами. Та виявляється, що для «багатих» росіян ножівка — не по кишені. В експозиції музею — кілька вкрадених пилок, одна з них поплавилася разом з танком і вже, як і пральна машинка та собача будка, стала символом армії мародерів.

Свій музей Олександр Ушинський, відомий громадський діяч, один з ініціаторів встановлення ще наприкінці 1980-х першого в Україні пам’ятника жертвам геноциду-Голодомору у селі Тарган на Київщині, заснував п’ять років тому. Розмістилася чимала колекція предметів селянського побуту та артефактів, що розповідають про жахливі 1932—1933 роки, у старій школі.

Власними силами учасник АТО/ООС відновив приміщення, що стояло без вікон. Тепер у його залах — три тематичні експозиції: одна присвячена Великому Голоду, друга — Революції Гідності, а третя — російсько-українській війні 2014—2022 років. Музей Олександра Ушинського вже відвідали тисячі екскурсантів, зокрема й гості з-за кордону. Збірка постійно поповнюється новими артефактами, які передають до музею друзі — військовослужбовці та волонтери, представники Благодійного фонду «Захистимо та відбудуємо Україну разом», майданівці, серед яких і народний депутат другого скликання Євген Лупаков.

«Хочу, щоб кожен українець відчував свою відповідальність за незалежність», — каже засновник музею, який уже є в туристичних путівниках і може конкурувати з державними, хай і невеликими закладами, та поки що не має реєстрації й офіційного статусу.

На знімку: засновник музею Олександр Ушинський проводить екскурсію.

Фото автора.