У героїчному Бахмуті, що на Донеччині, український підрозділ пересувався зруйнованою рашистськими ракетами вулицею. Несподівано один із військових зупинився, вражений побаченим. На руїнах вщент знищеного житлового будинку лежала вціліла ікона. Образ Святого Миколая Чудотворця, немов золотий, сяяв під променями сонця. Два бійці, Юрій та Олександр, котрі збиралися додому в короткотривалу відпустку, за згодою побратимів вирішили взяти ікону із собою.
— В один з грудневих вечорів мені зателефонували двоє чоловіків і попросили про зустріч, — поділився священик церкви Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ у містечку Лисянка, що на Черкащині, панотець Іван. — Біля храму мене чекали військовослужбовці з пакунком у руках. Яке ж було моє здивування, коли побачив у руках Юрія та Олександра ікону святого Миколая Чудотворця (на знімку)! Хлопці натрапили на неї в багатостраждальному Бахмуті, де все було вщент зруйновано й спалено люципером-ворогом. А на заскленій іконі — жодної тріщинки, жодної подряпинки...
— Цей вчинок, — продовжив пан-отець, — засвідчує високу духовність та щиру віру українських воїнів. Для них цінністю і святинею є ікона, а для рашистів — унітаз і спідня білизна їхніх жертв. Ось чому жорстока дика орда неминуче згине на нашій землі, а воїни-герої Збройних Сил України разом зі своїм народом святкуватимуть Перемогу.
Щодо «Бахмутської» ікони, то після освячення образ займе своє, особливе, місце в нещодавно збудованій церкві Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ, а отець Іван готується, як і щороку, пере-втілитися у Святого Миколая, щоб привітати діток захисників Вітчизни, побувати з подарунками у всіх школах і дитсадках Лисянщини.
