У цьому впевнена офіцер з морально-психологічного забезпечення 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Анастасія, яка разом з побратимами боронить Україну від рашистської орди.
Як розповіли в підрозділі, стати військовою ця гарна дівчина-офіцер повітрянодесантної бригади вирішила ще в дитинстві — перед очима був приклад батька-офіцера. І на шляху до реалізації своєї мрії закінчила військовий виш та одразу потрапила в передмістя Авдіївки. Туди, де ще з 2014 року не вщухали ворожі постріли.
Анастасія впевнена у важливості та корисності своєї роботи, яка на перший погляд може здаватися непомітною.
«Наш підрозділ постійно в епіцентрі бойових дій. Бути завжди першими почесно, але водночас дуже важко. І в ті короткі проміжки часу між запеклими боями наші захисники потребують психологічної допомоги. Вислухати, дати пораду, підтримати, налаштувати на нові сутички з окупантом. Головне — правильно і вчасно оцінити морально-психологічний стан та підібрати важливі слова. І, повірте, це працює», — розповідає Анастасія.
До речі, їй неодноразово доводилося дискутувати з іншими про місце жінки в армії. Бо ще до війни в суспільстві не було однозначної відповіді на це питання. Але страшні події після 24 лютого змінили думку багатьох. І офіцер наголошує, що повномасштабне вторгнення російських військ яскраво показало, на що здатна українська жінка.
«Наші захисниці нещадно нищили ворога з мінометів, танків та навіть з артилерійських систем. А чого варта відважність та професійність бойових медиків? У нас немає різниці: жінка ти чи чоловік. Ми — одна десантна родина, єдине ціле, єдиний механізм, що бореться за найдорожче — за майбутнє нашої Батьківщини. І виборемо, переможемо та відбудуємо», — впевнена Анастасія.
Дніпропетровська область.
Фото 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
