У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулись публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Їх мета — залучити громадян та ключових стейкхолдерів до обговорення цього питання. Участь у заході взяли народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Пенсійного фонду, громадських організацій, наукових установ тощо. Комунікаційну та організаційну підтримку заходу здійснила Програма USAID «РАДА: наступне покоління» в рамках проекту «Модельний комітет». У центрі обговорення — законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (№ 2683), доопрацьований комітетом і внесений до парламенту 24 листопада 2021 року. Власне ним передбачається запровадження другого рівня пенсійної системи — системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, що базується на засадах обов’язковості накопичення коштів учасниками системи в авторизованих пенсійних фондах, авторизованих банках, авторизованих страхових організаціях та отримання пенсійних виплат на умовах, передбачених законодавством про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення.

«Питання запровадження накопичувального пенсійного забезпечення актуальне і турбує кожного з нас, — зауважила, відкривши захід, голова комітету Галина Третьякова. — Адже солідарна система не є задовільною і потребує підсилення іншими складовими. Тож накопичення мають стати додатковим забезпеченням по досягненні нами пенсійного віку». Одним із головних аргументів на користь запровадження накопичувальної системи називався коефіцієнт заміщення — це співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати. «Коефіцієнт заміщення — це основний якісний коефіцієнт щодо того, як ми забезпечуємо пенсіонерів», — наголосила голова комітету, додавши, що нині він не дотягує навіть до 30 відсотків. «А це свідчить, що ми лише на 30 відсотків заміщуємо дохід людей при виході на пенсію. Це катастрофічне падіння», — сказала депутат.

Непроста нині ситуація із трудовими ресурсами. Кількість людей працездатного віку зменшилась, бо багато хто виїхав за кордон, а це означає, що співвідношення працюючих, які сплачують ЄСВ — основне джерело формування видатків Пенсійного фонду, і пенсіонерів, продовжує падати. А це великий виклик. Політик нагадала, що дискусія щодо недержавного пенсійного забезпечення точиться в нашій країні давно (Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було ухвалено у липні 2003 року. — Ред.), але поки що не зрушила з місця.

Лише законопроект № 2683 — вже четверта варіація запровадження другого рівня пенсійної системи. Крім того, Галина Третьякова зауважила, що нині не всі народні депутати переконані, що цей законопроект потрібно приймати, але якщо громадськість та всі зацікавлені сторони будуть «за», то процес зрушить з місця, переконана вона.

Перший заступник міністра соцполітики Дарина Марчак, висловившись за впровадження обов’язкової накопичувальної системи, під час виступу спростувала тезу, що її запровадження нині не на часі. За її словами, нині в Україні 10,7 мільйона працівників, які сплачують ЄСВ та 10,8 мільйона пенсіонерів. Тобто співвідношення працюючих та пенсіонерів становить один до одного. «Це дуже небезпечний та поганий показник, — зауважила вона. — За нашими обрахунками, коефіцієнт заміщення нині становить не 30, а 24,7 відсотка і зменшується». «Наразі значна кількість працюючих із 10,7 мільйона — це військовослужбовці. Саме збільшення військовослужбовців та сплата ними ЄСВ з великого грошового забезпечення дали змогу дещо компенсувати падіння офіційної зайнятості, яке становить майже 30 відсотків. Але після завершення воєнних дій цей балансуючий ефект з часом буде нівельовано. Це означає подальше падіння коефіцієнта заміщення», — сказала урядовиця, додавши, що іншим важливим фактором, який впливатиме на ситуацію в пенсійній системі, є війна та еміграція робочого капіталу.

«Усе це матиме довгостроковий негативний вплив на те, як розвиватиметься ситуація в солідарній системі. Це означає, що нам потрібно вже зараз думати, як її виправляти», — зазначила Дарина Марчак. За її словами, це можна зробити трьома способами. Перший — підвищити ставку ЄСВ. Але це досить сумнівний підхід, переконана політикиня, адже він лише збільшить навантаження на офіційно працевлаштованих. Другий — легалізувати тіньову зайнятість (варто зауважити, що на необхідності детінізації наголошували й інші учасники обговорення). І третій — запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему. Ідеться саме про обов’язковість, тому що в Україні, на жаль, дуже низький рівень фінансової грамотності серед громадян.

Лише 9 відсотків офіційно працюючих здійснюють добровільні внески до пенсійної системи. Водночас представниця мінсоцполітики зауважила, що ухвалення законопроекту про обов’язкову накопичувальну систему зовсім не дорівнює її миттєвому запуску. «Потрібно розуміти, що для того, аби система запрацювала, державі після ухвалення законопроекту треба буде зробити дуже багато складної підготовчої роботи. Для початку її потрібна законодавча рамка і час. Ідеться про ухвалення значної кількості нормативних актів — майже 100. Це мають бути акти Кабміну, профільного регулятора — Нацкомісії з цінних паперів. Після цього потрібно буде шукати фінансовий ресурс і розробити ІТ-рішення. Бо облік для обов’язкової накопичувальної системи — це складний ІТ-інструмент, якісна розробка якого потребує часу. Також часу потребуватиме створення та авторизація інституцій, які цим займатимуться», — наголосила вона. А за словами члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрія Бойка, регулятору знадобиться від 12 до 20 місяців для напрацювання всіх інструментів. «Лише після цього ми зможемо розпочати систему накопичень і станеться це, — зауважила         Д. Марчак, — після завершення війни, коли в держави з’явиться вільний фінансовий ресурс. Але якщо сьогодні ми не будемо рухатись у бік ухвалення законодавчої рамки, весь цей шлях буде відкладено ще на невизначений період часу».

У цьому контексті представниця міністерства провела паралель із земельною реформою, про яку 30 років говорили, що вона не на часі. Але коли, врешті, реформа була проведена, вона засвідчила, що працює на користь громадян і на благо держави.

Олександр Ткач, експерт з пенсійних систем Реанімаційного пакета реформ, провівши історичну паралель, зауважив, що починаючи із середини XIX століття всі пенсійні реформи розпочинались після завершення кожної великої війни. «Це не лише Німеччина часів Бісмарка, це пенсійні каси по закінченні Кримської війни, це перші пенсійні фонди в Нідерландах після

Першої світової, це розвиток пенсійних систем у Нідерландах, Фінляндії по завершенні Другої світової, це накопичувальні пенсійні системи в країнах Східної та Центральної Європи по закінченні Холодної війни, це і нова пенсійна система Ізраїлю після укладення мирних угод», — сказав він, уточнивши, що більшість новацій стосувалась саме накопичувальних пенсій.

За словами експерта, Ізраїль розпочав реформу пенсійної системи саме з впровадження накопичувальних пенсій для військових у 2003 році. «Цю систему запровадили на базі недержавних пенсійних фондів. Стартували з одного відсотка, і поступово довели до семи. І для цього ніхто не створював урядового фонду. Тому цей досвід і це питання є актуальним для нас.

Ми пропонували започаткувати таку систему в першу чергу для офіцерського складу ЗСУ. Тепер саме життя ставить це питання на порядок денний», — додав він.

Зрештою, під час обговорення висловлювалось «багато правильних і філософських речей». А тому Галина Третьякова запропонувала, щоб ті чи інші експерти, які брали участь в обговоренні, зустрілись із представниками депутатських фракцій та груп. Це, за її словами, дасть змогу продемонструвати настрої суспільства щодо обов’язкової накопичувальної системи. «Адже дуже важливо, що ми сьогодні говоримо в один голос», — сказала вона, додавши, що нині вирішується політична доля законопроекту, а всі технічні моменти можна буде відпрацювати до другого читання.