Наше законодавство потребує удосконалення деяких питань, які стосуються виконання кримінальних покарань та умов для ув’язнених, яких утримують під вартою.

Такого висновку дійшли в Кабінеті Міністрів. А відтак урядовці зареєстрували в Верховній Раді проект змін до Кримінально-виконавчого кодексу та закону про попереднє ув’язнення (№ 8292).

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Міністерством юстиції проведено евакуацію майже 2,5 тисячі осіб, узятих під варту, та засуджених з установ виконання покарань і слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України. Нині вони розташовані поблизу районів ведення бойових дій. Як наслідок — в окремих слідчих ізоляторах вимушено тримаються чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі, що не узгоджується з положеннями Закону України «Про попереднє ув’язнення».

Інший бік проблеми полягає в тому, що нині державна «Мелітопольська установа виконання покарань (№ 144)» та державна установа «Кременчуцька виховна колонія» є єдиними установами для тримання засуджених неповнолітніх. При цьому мелітопольський заклад перебуває на тимчасово окупованій території, а кременчуцький — поблизу районів ведення бойових дій.

Водночас, чинним законодавством встановлено: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань утримання військовополонених, утворює табори для тримання військовополонених. Загальні вимоги щодо тримання військовополонених відповідно до норм міжнародного права з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, встановлено Порядком тримання військовополонених, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року. Але неврегульованим залишається питання щодо місць тримання, порядку та умов відбування покарання військовополоненими, засудженими до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі. У березні народні депутати вже внесли зміни до деяких законодавчих актів щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими в особливий період. Згідно з ними, у разі необхідності в межах однієї виправної колонії можуть створюватися сектори з різними рівнями безпеки. Проте є необхідність законодавчого врегулювання питання щодо зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі шляхом переведення засуджених до секторів різних рівнів безпеки.

Потребує приведення у відповідність до положень міжнародного законодавства й питання щодо умов тримання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у віці до 18 років та досягли повноліття у місцях попереднього ув’язнення. На цьому постійно наголошують у доповідях Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та представники Офісу Генерального прокурора. Необхідно переглянути також положення закону про попереднє ув’язнення щодо роздільного тримання у місцях попереднього ув’язнення різних категорій осіб.

Відтак, народним депутатам пропонують проголосувати за зміни, які дозволять створити в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби на період дії воєнного стану в Україні й у відбудовний період секторів максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі. А також врегулювати питання перебування у таборах для тримання військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі. Також хочуть змінити статтю 11 Кримінально-виконавчого кодексу й надати можливість створювати у виправних колоніях секторів для відбування покарання засудженими неповнолітніми за умови забезпечення їх ізоляції від засуджених повнолітніх.

Для запобігання втеч та інших кримінальних правопорушень, а також задля безпеки осіб, взятих під варту, засуджених, персоналу установ для попереднього ув’язнення, в статті 7 закону про попереднє ув’язнення мають намір передбачити право на використання аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів. А статтю 11 пропонують розширити положенням, яке дозволить надавати платні послуги для поліпшення побутових умов та харчування.

Законотворці мають намір привести у відповідність до положень міжнародного законодавства умов тримання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у віці до 18 років та досягли повноліття у місцях попереднього ув’язнення й унеможливити тримання в одиночних камерах неповнолітніх осіб. А також передбачити, що особи, взяті під варту, які досягли вісімнадцятирічного віку, триматимуться в камерах окремо від неповнолітніх та дорослих до досягнення ними двадцяти двох років.

Пропонується встановити й вимоги щодо ізольованого тримання осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, пов’язаних з насильством або внаслідок яких потерпілому спричинені тілесні ушкодження, та особливо тяжких злочинів. Окремо також утримуватимуть і осіб, які є співробітниками або проходили службу в Державній прикордонній службі та Національній гвардії України, засуджених, які прибули з виховних та виправних колоній для участі у розгляді справи в касаційній інстанції або для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження чи участі в розгляді справи як свідок, потерпілий, цивільний позивач тощо.

У пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект, вказується, що текст змін у період із 6 по 20 вересня 2022 року оприлюднювався на офіційному вебсайті Міністерства юстиції в рубриці «Консультації з громадськістю», і зауважень та пропозицій до нього не надходило. Нині проект змін передали для ознайомлення народним депутатам. А головним у його розгляді визначено парламентський Комітет з питань правової політики.