Участь у заході також взяли Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, урядовці, представники дипломатичного корпусу, посли іноземних держав.
На початку виступу Руслан Стефанчук привітав присутніх із Днем української дипломатії, який вперше в історії цього свята відзначається в умовах жорстокої агресії росії проти України, і від імені Верховної Ради подякував всім представництвам зовнішньополітичної служби України за ефективну роботу в надскладних умовах війни.
«Ви з гідністю прийняли цей виклик, і саме завдяки вашій праці Україна міцно тримає оборону не лише на дипломатичному фронті!», — наголосив Голова Українського Парламенту.
У своєму виступі він виклав стислий аналіз діяльності Парламенту на теренах парламентської дипломатії впродовж воєнного 2022 року, наголосивши, що в таких умовах «саме оборона держави є тим пріоритетним завданням, що вимагає консолідації зусиль усіх учасників захисту країни від ворога, а також максимально швидких та ефективних дій задля відсічі агресору».
Руслан Стефанчук зауважив, що від самого початку нападу Верховна Рада України відігравала і продовжує відігравати особливу роль в житті держави і суспільства та займає активну позицію на міжнародній арені.
Водночас він окреслив головні здобутки парламентської дипломатії року, що минає, та пріоритети на новий 2023 рік.
Зокрема, за словами Голови Парламенту України, протягом року було максимально активізовано політичний діалог із зарубіжними партнерами.
Так, Україну відвідали 26 делегацій на рівні керівництва парламентів зарубіжних країн та 28 делегацій національних парламентів та міжнародних парламентських організацій, а у стінах Парламенту було виголошено виступи 23 високих гостей.
«Завдяки розгорнутій нами спільній роботі, українська позиція щодо визнання росії державою-терористом чи спонсором тероризму, створення трибуналу для росії та стягнення з неї репарацій отримала широку підтримку в міжнародному парламентському середовищі», — зауважив Руслан Стефанчук.
Він також повідомив, що на підтримку України була створена неформальна мережа депутатів та євродепутатів «Об’єднані для України» (U4U), активізовано роботу Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму та Сенату Польщі та Сейму Литви; проривом стала участь України у діяльності Ініціативи Трьох морів.
Одними із головних досягнень парламентської дипломатії, зазначив Голова Українського Парламенту, є визнання та ухвалення відповідних резолюцій низкою зарубіжних парламентів, Європарламентом та ПА Ради Європи та ПА НАТО щодо визнання рф державою-спонсором тероризму, визнання злочинів рф геноцидом Українського народу та визнання лише за цей рік шістьма парламентами світу Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців.
Також визначальною є підтримка європейськими парламентами та міжнародними інституціями ініціативи України щодо створення спеціального трибуналу з розслідування злочинів рф, які вона скоїла під час цієї страшної війни.
Потужним сигналом підтримки України став Перший Парламентський Саміт Міжнародної Кримської платформи, який зібрав голів, заступників і високих представників 51 парламенту світу, 5 міжпарламентських об‘єднань та асамблей, а 7 парламентів були представлені двома палатами.
«Саміт не лише підтримав високий і широкий рівень представництва попередніх двох самітів Кримської Платформи, започаткувавши її парламентський вимір, але й сприяв посиленню і закріпленню питання деокупації Криму у міжнародному дискурсі», — зауважив Голова Українського Парламенту.
Окремо Руслан Стефанчук зупинився на кампанії з одержання Україною статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, яка стала «унікальним прикладом злагодженої роботи усіх гілок влади України», коли вперше було застосовано «масовану, багаторівневу і різносторонню дипломатію для досягнення мети». Водночас він додав, що Парламент України вже виконав свою частину роботи та прийняв усі необхідні системні законопроекти для виконання рекомендацій Єврокомісії для подальших перемовин про повноцінне членство України в ЄС. Також продовжується потужна парламентська робота у євроатлантичному напрямі, кінцевою метою якого є членство в Північноатлантичному Альянсі.
Крім того, Голова Верховної Ради України визначив ключові завдання, які стоять перед Парламентом у 2023 році, що вирішуватимуться спільно з партнерськими парламентами та міжпарламентськими об’єднаннями і асамблеями за безпосередньої участі і сприяння Міністерства закордонних справ України.
Серед пріоритетів, зокрема, визначено: надання всебічного парламентського супроводу усіх міжнародних ініціатив Президента України, зокрема, його ініціативі щодо скликання глобального саміту та десяти пунктів формули миру; продовження роботи над визнанням парламентами зарубіжних країн режиму рф терористичним, необхідністю розслідування воєнних злочинів рф і злочинів проти людяності та створення спеціального трибуналу, визнанням Голодомору 1932-33 років геноцидом Українського народу, підтримкою вступу України до ЄС та НАТО; розвиток парламентського виміру Міжнародної Кримської Платформи та активізація взаємодії з міжнародними партнерами задля зміцнення, розширення і згуртування міжнародної коаліції протидії державі-терористу.
Також Голова Українського Парламенту анонсував велику реформу дипломатичної служби Апарату Верховної Ради України, яка є невід’ємною частиною зовнішньополітичної служби України, і закликав до співпраці та експертної допомоги МЗС та представників дипломатичного корпусу.
Насамкінець свого виступу Голова Верховної Ради України запевнив присутніх, що Парламент готовий й надалі підтримувати важливі ініціативи дипломатичного корпусу у питаннях розширення і покращення законодавства, що забезпечує роботу зовнішньополітичної системи України.
Також під час заходу Руслан Стефанчук вручив відзнаки Верховної Ради України послам України та працівникам МЗС України за сумлінну та віддану працю на дипломатичному фронті.
