На цьому наголосили учасники підсумкового в 2022 році засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу при УСПП.

За оцінками уряду та бізнес-експертів, падіння ВВП на кінець 2022 року може становити 32-33%, а рівень безробіття становитиме 30%. 4,6 млн українців залишаються біженцями в ЄС, 6 млн - внутрішньо переміщені особи. Критична ситуація склалася в базовій галузі економіки - гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва тут - від 68% до 70%. Працює тільки 2 сталеливарні та 4 залізорудні заводи.

До заходу УСПП долучилися понад 70 представників великого і малого бізнесу, низки асоціацій - від АПК до будівельної галузі, представники уряду, Нацбанку та інші. Президент УСПП Анатолій Кінах коротко охарактеризував, що вдалося досягти спільною позицією бізнесу, Антикризового штабу в комунікаціях з урядом, а також важливі напрямки, які досі не реалізовані.

"Україна і Польща за нашими численними рекомендаціями вже ведуть роботу над підписанням угоди про спрощений митний контроль. Працює зерновий коридор, із серпня по грудень ним експортовано 14,3 млн тонн зерна. Ми робимо все для того, щоб він був розширений і на порт Миколаєва, а також намагаємося повернути експорт морськими шляхами продукції ГМК. Домоглися також рішення уряду щодо деякого вирішення проблеми з блокуванням податкових накладних для бізнесу, прийняття доповнення до 194-ї постанови щодо удосконалення бронювання фахівців на виробництві тощо", - зазначив лідер ділової спільноти.

Водночас досі не прийнято законопроект 7198 щодо компенсації громадянам за знищене житло внаслідок воєнної агресії рф, немає належної реакції уряду на звернення Антикризового штабу по критичній ситуації в ГМК галузі та деяких болючих питаннях АПК. Директор "ГМК Центру" Станіслав Зінченко розповів, що цього року Україна виробила тільки 6,1 млн тонн металу, це практично 100% довоєнного внутрішнього споживання. Раніше виробництво коливалося в діапазоні 23-40 млн тонн на рік, галузь є переважно експортноорієнтованою, приносить значні валютні надходження до бюджету. Він вважає неприйнятним ініціативи збільшення податкового навантаження на галузь в даних умовах, у тому числі вимоги щодо слідування європейським екологічним нормативам і стандартам.

"Показово, що в ЄС не очікують, що ми проведемо декарбонізацію економіки під час війни. В нас завдання - зберегти галузь, а потім, років через 5-10 після перемоги, використовуючи гранти та дешеві кредити ЄС, модернізувати промисловість через зменшення викидів тощо. За відсутності морського експорту рятівним колом стали Дунайські порти. Проте за останні 3 місяці не видно значних зусиль з поглиблення річкових проходів, закупівлі суден, яких не вистачає тощо, а значить, обсяги експорту не зростатимуть. Ми втрачаємо 4,2 млн в доларовому еквіваленті щомісяця через відсутність доступу до морського експорту. Вважаю, що Україна повинна переконати Туреччину, ЄС в економічній доцільності цього та щоб вони виступили гарантами розблокування морських портів для ГМК", - наголосив експерт.

Також він зазначив, що у 2022-му Велика Британія, ЄС, США скасували митні обмеження для української продукції, проте треба вже домовлятися про нові періоди дії цих рішень, адже більшість чинні на рік.

"За підсумками цього засідання ми підготуємо вже звернення до Президента, що стосується ситуації в гірничо-металургійному комплексі. Галузі необхідна комплексна державна підтримка", - сказав Анатолій Кінах. Щодо АПК, то тут постійні звернення Антикризового штабу, Української аграрної конфедерації дали перші позитивні результати. Це відзначив президент УАК Леонід Козаченко. За останній місяць завдяки проактивній позиції ділових асоціацій борг агроекспортерам по ПДВ зменшився на 40% від початкового обсягу. Відшкодування становлять 52 млрд гривень проти 120 млрд в минулому році. Проте динаміка є.

Про становище промисловості в цілому розповів заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов. За його словами, пріоритетними є модернізація системи оборонних закупівель, перехід на стандарти НАТО (обслуговування і ремонт переданої партнерами техніки потребує окремої програми та підготовки спеціалістів).

В цілому міністерству вдалося вирішити низку проблемних моментів вітчизняних підприємств зі сфери ОПК, ця робота триває, деталі із зрозумілих причин не оголошуються. Президент УСПП також поінформував присутніх, що в Антикризового штабу склалася комунікація із НКРЕКП, яка дослухалася до позиції бізнесу і мінімально скоригувала складові ціни на електроенергію на 2023 рік для непобутових споживачів. Середнє зростання ціни електроенергії становитиме близько 15 коп. за кВт*год. Раніше пропонувалося значне підвищення тарифів, що збурило бізнес і промисловість, які не мають оборотних коштів, фінансової міцності і працюють у важких умовах. Окрім того, УСПП підсилив взаємодію із антикорупційними органами України. Є вже перший успішний кейс - ДБР за зверненнями бізнесу викрило схему поборів на зерновому коридорі місцевих чиновників з Одещини.

"Тому закликаємо підприємців, на яких чиниться корупційний тиск, звертатися до нас або до антикорупційних органів напряму. Корупція в умовах воєнного стану - це воєнний злочин, та й в умовах мирного часу - неприпустима річ для держави-кандидата на вступ в ЄС", - наголосив Анатолій Кінах. За кілька днів рішення Антикризового штабу буде оформлене нормативно, а згадані звернення направлені на адресу Президента та уряду.

Прес-служба УСПП.