"У вересні в Таллінні відкрили "Школу свободи", де навчаються тільки українські діти за естонською програмою. 60% викладання- естонською мовою, 40% - українською. Естонія взяла на роботу українських вчителів, щоб вони викладали нашим діткам мову та історію", - повідомив він.
Тут навчаються півтисячі дітей, решта ходить до звичайних естонських шкіл.
У багатьох таких школах предмет "Історія України", який діти вивчають онлайн, зараховується замість "Історії Естонії", уточнив Роман Грищук.
"Приклад цієї школи і підходу Естонії унікальний. В інших країнах, де залишається ще майже півмільйона наших школярів, ситуація не така весела, - каже народний депутат. - Найбільша проблема для наших дітей за кордоном - це подвійне навантаження. Багато хто продовжує навчатися онлайн у своїй українській школі і паралельно вчиться за програмою країни, яка приймає".
Час дистанційних уроків в Україні і звичайних у країні перебування часто збігається, окрім того, двічі доводиться вивчати одні й ті самі предмети.
"Ще у вересні ми на комітеті доручили МОН спростити онлайн-програму для наших дітей, які навчаються в школах Європи. Залишити тільки українську мову, літературу й історію. Все інше перезараховувати. Бо ситуація, коли наших дітей змушують вчити фізкультуру онлайн, - це вже дикість. А такі випадки є", - нагадує Роман Грищук.
Необхідно підтримувати зв'язок з дітьми і сім'ями, які через війну залишаються за кордоном, і освіта - найважливіший інструмент для цього.
"Приклад "Школи свободи" в Естонії - це те, до чого маємо прагнути. Держава через Міжнародну українську школу і Міністерство закордонних справ має створювати наші школи в різних форматах за кордоном", - вважає парламентарій.
Вл. інф.