«Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною», — такими словами завершила свою палку промову під час вручення Нобелівської премії Миру очільниця громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук (на знімку) в столиці Норвегії Осло.

Варто зазначити, що Україна вперше за 127 років існування цієї престижної премії отримала таке високе визнання, хоча при цьому досить часто представники нашої держави й номінувалися на неї.

Тим часом Олександра Матвійчук підкреслила, що розцінює премію як визнання зусиль усього українського народу, який бореться проти режиму, що намагається зруйнувати мирний розвиток Європи.

Виголошуючи свою промову, лауреатка наголосила, що війна росії проти України триває вже вісім років дев’ять місяців та двадцять один день. «Для мільйонів людей стали звичними такі слова, як обстріли, катування, депортації, фільтраційні табори. Але немає таких слів, щоб передати біль матері, яка втратила новонародженого сина після обстрілу пологового відділення лікарні. Вона щойно пригортала свою дитину, називала на ім’я, годувала грудьми, вдихала її запах — і раптом російська ракета зруйнувала весь її всесвіт. І тепер її омріяна і така жадана дитина лежить у найменшій у світі труні».

Вона також акцентувала: росія прагне зламати спротив та окупувати Україну через умисне завдання болю цивільному населенню. російські війська цілеспрямовано знищують житлові будинки, церкви, школи, лікарні, розстрілюють евакуаційні коридори, ув’язнюють людей у фільтраційних таборах, проводять примусові депортації населення, викрадають, катують та вбивають на окупованих територіях.

І додала: «російський народ буде нести відповідальність за цю ганебну сторінку своєї історії та прагнення силоміць відродити колишню імперію».

При цьому у промові прозвучало, що люди в Україні як ніхто хочуть миру. «Але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація. Ми знаходили тіла цивільних людей на вулицях та подвір’ях їхніх будинків після визволення Бучі. Ці люди не мали зброї взагалі».

«Потрібно перестати маскувати відкладені воєнні загрози під «політичні компроміси». 

«Це не війна двох держав, це війна двох систем — авторитаризму і демократії. Ми боремося за можливість будувати державу, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, суди незалежні, а поліція не б’є мирні студентські демонстрації на центральній площі столиці».

Олександра також наголосила, що міжнародна система миру та безпеки більше не працює. «Система ООН, створена після Другої світової війни її переможцями, заклала для окремих країн невиправдані індульгенції. Якщо ми не хочемо жити в світі, де правила визначають держави з більш потужним військовим потенціалом, то це належить змінити».

Вона зазначила, що політики мають спокусу уникати пошуку складних стратегій, що вимагають тривалого часу. Вони часто поводяться так, ніби глобальні виклики самі колись зникнуть. Але правда в тому, що вони тільки загострюються.

«Диктатори бояться утвердження ідеї свободи. Тому росія намагається переконати весь світ, що верховенство права, права людини та демократія — фальшиві цінності. Бо під час війни вони нікого не захищають».

«Війна перетворює людей на цифри. Ми маємо повернути імена усім жертвам воєнних злочинів. Незалежно від того, хто вони, їхнього соціального статусу, виду злочину та жорстокості, якої вони зазнали, і чи цікавиться медіа та суспільство їхньою справою. Бо життя кожної людини має значення».

Олександра також наголосила: «Ми хочемо, щоб наші діти не були змушені проходити через війни та страждання. Ми маємо взяти відповідальність, щоб не перекладати на їхні плечі те, що мусимо зробити ми, їхні батьки. Людство має шанс подолати глобальні кризи та вийти на новий шлях світорозуміння».

«Оскільки це Нобелівська премія Миру під час війни, то я дозволю собі звернутися до людей у різних країнах світу із закликом до солідарності. Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною».

«Уперше за 127 років «Нобель» нарешті обізвавсь українським голосом — і це прекрасно. І дипломатично, і безкомпромісно водночас», — написала відома письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці у Фейсбуці. Й це справді так. Україні є чим пишатися.

Нагадаємо: 10 грудня, в роковини смерті Альфреда Нобеля, в столиці Норвегії відбулося нагородження лауреатів премії Миру. Цього року її отримали правозахисники: український Центр громадянських свобод, російський «Меморіал» та білорус Алесь Беляцький.

Фото зі сторінки в Фейсбуці Олександри МатвІйЧук.