За два десятки років своєї добросовісної роботи Олена та Дмитро протоптали тисячі стежин не лише до домівок новоукраїнців, а й до їхніх сердець.
Майже щодня, в спеку і в холод, у хурделицю та негоду, вони йдуть туди, де на них із нетерпінням чекають земляки — щоб вчасно отримати пенсію, улюблену газету, приємні звістки від рідних. Тому їх завжди виглядають із нетерпінням, а зустрічають із хвилюванням.
«Щотижня чекаю не лише на газети, а й на Олену, щоб поговорити з нею про життя, поділитися проблемами та розпитати про їхніх дітей. Нині старший син Олени навчається у педагогічному університеті. А ще у них є донечка», — розповіла, як про власну родину, про працьовиту сім’ю Москвяків пенсіонерка Марія Книшук.
Нині всі ми найбільше чекаємо звістки про Перемогу. І хоч, напевно, цю новину земляки дізнаються не від Олени і Дмитра, проте вони професійністю, добросовісним і старанним виконанням своїх обов’язків теж наближають цю найважливішу в нашому житті подію. Подію, на яку ми всі дуже чекаємо!
Новоукраїнка Кіровоградської області.
Фото автора.