Встигати за ними під час повномасштабної війни покупцям стає дедалі важче. Хоча офіційні спостереження фіксували і певні зниження. Але те, що цифри у цінниках не стоять на місці — факт.
Як проаналізували в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, протягом десяти місяців війни вартості на продукти харчування характеризувались динамічними змінами. Спочатку спостерігалося переважно зростання. На окремі товари ціни підскочили чи не вдвічі.
Не виключено, що хтось із продавців просто скористався ситуацією, щоб отримати більші прибутки. Але не відкинути і ті об’єктивні чинники, які призвели до таких змін. Подорожчання енергоносіїв, зростання курсу валют, значною мірою заблокований імпорт, зламані ланцюжки постачання і збуту — все це призвело до того, що і сільгоспвиробникам, і підприємствам харчової промисловості задля виживання довелось корегувати вартості на свою продукцію. Але й там розуміють, що безконтрольно піднімати ціни теж неможливо — так можна взагалі втратити покупця.
Тож, за даними моніторингів Держпродспоживслужби, з червня ситуація в області дещо стабілізувалась, і ціни перестали невпинно зростати. А з кінця серпня навіть спостерігалось поступове зниження на окремі соціально значущі продукти. Так, борошно замість усереднених 16,9 гривні за кілограм почало вартувати 15,85 гривні, макаронні вироби подешевшали приблизно на шість гривень — до 25,67 гривні. Цінову еволюцію від майже 100 до 77 гривень за кіло пройшла гречка.
Восени, коли почали масово збирати городину, подешевшали морква, буряк, картопля і капуста.
Але ціни на інші продукти, які також характеризуються сезонністю, поповзли догори. Починаючи з вересня стрімко, більш як у два з половиною рази, додали яйця: з 20,9 до 57,25 гривні за десяток. Після незначного зниження у листопаді наприкінці грудня цей товар знову почав дорожчати.
З настанням зими більше (на 3—13 відсотків) доводиться платити й за молочні продукти.
Загалом за довоєнними вартостями тепер уже майже нічого не знайти. За даними моніторингів, проведених з березня по грудень, дешевшими порівняно з минулорічним лютим стали тільки капуста, картопля та борошно. Але чимало товарів тепер вартує на 25—80 відсотків більше. І цю сумну тенденцію навряд чи вдасться зупинити найближчим часом. Адже встановити жорсткий державний контроль на роздрібні ціни неможливо, якщо вимушено зростають витрати виробників. У цій ситуації всім — від виробників до споживачів — доводиться мізкувати, як оптимізувати свої витрати.
І дедалі частіше починають задумуватись, як можна самостійно забезпечити себе дешевшими харчами. Продовольча тема стала такою актуальною, що нею тепер переймаються навіть ті, хто раніше не був причетний ані до аграрної, ані до переробної сфери. Приміром, у більшості шкіл Кам’янця-Подільського навесні планують садити плодові дерева і городину на пришкільних ділянках. Для того, щоб там можна було зібрати гарний урожай, уже тепер учні разом із вчителями облаштовують компостери. В хід пішли старі дошки, дерев’яні палети, рами і двері, з яких облаштували ємності, де визріватиме органічне добриво із сухого листя, дрібного гілля, харчових відходів з їдалень.
Цей проект у громаді реалізується міськрадою в межах ініціативи «Сади Перемоги» за підтримки уряду Канади. Він передбачає створення шкільних та міських садів і городів задля підвищення продовольчої безпеки і водночас проведення комунікаційної кампанії щодо екологічного землеробства.
У Кам’янці-Подільському також хочуть відновити теплиці, які раніше функціонували в одному з позашкільних закладів. Там навчатимуть дітей основ землеробства. Водночас вирощуватимуть розсаду для садів і городів. Як тільки потепліє, їх почнуть облаштовувати на території більшості освітніх закладів громади.
Хмельницька область.
Фото автора.
