Ним став науковий збірник історичних і краєзнавчих статей про це старовинне поселення на березі швидкоплинного тут Стиру.
До ювілею у Рожищі готувалися довго. Але повномасштабна війна поставила хрест на багатьох цікавих задумах. Проте вирішили таки не відмовлятися від Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Минуле і сучасне Волині та Полісся: місто Рожище в історії України та Волині».
До її відкриття вийшов розкішний науковий збірник. Про його високий фаховий рівень свідчить уже те, що в книжці опубліковано статті 9 докторів і 17 кандидатів наук з Києва, Луцька, Острога, а також 24 відомих у регіоні краєзнавців.
Розпочалася конференція з хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні воїнів ЗСУ. Потім з вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Рожища В’ячеслав Поліщук:
— 1322 року великий князь литовський Любарт Гедимінович подарував Рожище розташованій у Луцькому замку соборній церкві Івана Богослова. У 1567-му місто домоглося самоврядування за Магдебурзьким правом. У 1812 році через Рожище проходили французькі війська Наполеона І Бонапарта. В роки Першої світової війни територією нашого міста прокотився вогняним смерчем Луцький (Брусилівський) прорив. У 1943-му, коли Рожище було окуповано гітлерівцями, підрозділи УПА здійснили спробу його визволення...
— Місто до Другої світової війни було багатонаціональним, — продовжив очільник Рожища. — Тут поруч жили українці, поляки, євреї (вони становили переважну більшість), німці. Саме завдяки німецьким колоністам у Рожищі в ХІХ столітті на Волині було започатковано виробництво сукна. І це лише невелика частка того, чим цікаве наше місто для туристів і дослідників. 700-річчя Рожища — дата, важлива не лише для краєзнавців, а й для кожного жителя міста.
Бо тут коріння нашого родоводу, джерело прабатьківських традицій. Упорядкований за результатами конференції збірник стане не просто підсумком вагомої роботи краєзнавців, а цікавим та пізнавальним доробком з висвітлення історії Рожища для наступних поколінь.
Жителів Рожища привітав їхній земляк, голова облради Григорій Недопад. Він підкреслив, що волинська громада має такий неоціненний скарб, як подвижники-краєзнавці.
Народний депутат В’ячеслав Рубльов (на знімку), який теж виступив з вітальним словом, переконаний, що проведення заходів із науковим та патріотичним спрямуванням завжди своєчасне, особливо під час війни.
У виступах на конференції чимало уваги приділялося дослідженню духовної і культурної спадщини, історії спорудження культових споруд тощо.
Вже підбиваючи її підсумки, міський голова В’ячеслав Поліщук висловив побажання зробити такі історичні читання щорічними. У цьому є сенс. Бо попри розмаїття висвітлених на цьогорічному краєзнавчому форумі тем потребують ще ретельного дослідження питання економічного розвитку регіону.
Зокрема залізничного і водного сполучення, будівництва і діяльності місцевих підприємств, електрифікації, телефонізації, радіофікації краю, розбудови його аграрного сектору. Адже були роки, коли рожищенські льонарі та картоплярі займали провідні місця в колишньому СРСР, а продукцію місцевих заводів «Рожищеферммаш» і консервного знали навіть у європейських країнах.
Без консервованого зеленого горошку з Рожища, наприклад, не обходився жоден Новий рік у сотнях тисяч родин. Багато цікавого можна довідатися і з історії залізничної станції Рожище, якій, між іншим, наступного року виповниться 150 літ. А зниклий сьогодні річковий флот щороку вивозив з території району баржами для будов Луцька понад 200 тисяч тонн високоякісного піску... Штучна водойма в Чебенях цьому свідок.
Розповідаючи про конференцію, варто згадати добрим словом ентузіастів, завдяки яким вона відбулася. Це насамперед уродженець Рожища, доктор політичних наук, професор Луцького технічного університету Валентин Малиновський, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Геннадій Бондаренко і, звичайно ж, міський голова Рожища В’ячеслав Поліщук.
Волинська область.
Фото надано автором.
