Міжвідомча комісія, згідно з висновком якої головний храм Києво-Печерської лаври — Успенський собор та Трапезна церква, які є частиною Верхньої лаври, повернуто у власність держави, продовжує вивчати питання щодо оренди приміщень Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Як повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо» міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко (на знімку), «міжвідомча комісія дасть відповіді на ці питання, наскільки коректно, з огляду на закон, використовувалося таке майно. Вона має діяти впродовж двох місяців. Наскільки я не помиляюсь, її дія має завершитися на початку лютого. Комісія буде працювати і в Нижній лаврі також».

У 2013 році уряд азарова уклав угоду з упц московського патріархату щодо безстрокової оренди приміщень Нижньої лаври. На території заповідника розташовано 140 пам’яток, 44 з яких — національного значення і 96 — місцевого. Частина з них якраз розташована на території Нижньої лаври, зокрема комплекси Ближніх і Дальніх печер, у тому числі Варязькі печери.

«За часів януковича було укладено угоду стосовно безстрокового користування Нижньою лаврою упц мп, здається, у 2013 році. Має розпочати роботу міжвідомча комісія, аби дослідити, як релігійні організації використовують державне майно — насамперед у Лаврі», — зазначає Олександр Ткаченко.

Міністр наголосив, що комісія Мінкультури вивчить питання користування релігійними організаціями інших об’єктів державної власності.

Він нагадав, що на 49 років було укладено угоду з упц мп про оренду Свято-Успенської Почаївської лаври.

«За законодавством оренда (Києво-Печерської лаври. — Авт.) наразі не дозволена, тут було користування безплатне.

Якщо ми говоримо про користування безплатне, то воно в першу чергу надається тимчасово.

Стосовно подальших рішень: потрібні висновки міжвідомчої комісії, яку було створено для того, щоб вивчити характер і порядок використання об’єктів, які належать державі, релігійними організаціями.

І вже після цього приймати якісь консолідовані  послідовні рішення».

Доки вирішується питання щодо того, чи довго буде господарювати упц московського патріархату, десятки представників якої стали колаборантами, зокрема і коригувальниками вогню, та перетворили чимало храмів і монастирів у Криму, Донецькій, Луганській, Житомирській, Рівненській, Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській областях на склади проросійської агітаційної продукції і символіки, у Нижній лаврі, як і у Почаївській та Святогірській, клірики заявляють про гоніння на їхню церкву.

Очільник Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголошує: «Ми не хочемо бачити структуру московського патріархату в Україні, але це не означає, що держава боротиметься з вірянами, з тими людьми, які належать до тієї чи іншої церкви. Нині речники української православної церкви московського патріархату говорять про безпрецедентні утиски, яким піддається церква.

По-моєму, це глум і плювок на могили тих сповідників, які були закатовані під час радянської антирелігійної боротьби. Мені здається, що багато в чому рівень свободи совісті в Україні може слугувати взірцем не тільки для наших східних сусідів, а часом і західних».