З початком широкомасштабного вторгнення рф на рейки волонтерського руху стали сотні і тисячі громадських об’єднань країни. Таку ж діяльність розгорнула невеличка організація Обухівщини «Материнське серце». Вона з початком антитерористичної операції на сході країни, а далі з 24 лютого стала чи не найголовнішим волонтерським центром району.
Основні напрями діяльності зараз — плетення маскувальних сіток, хух, закупівля і приготування їжі для бійців, придбання приладів нічного бачення і реманенту для облаштування позицій, пошиття одягу, допомога переселенцям. Окремий важливий волонтерський чин — збір коштів на придбання автомобілів для військових підрозділів. У перші тижні війни волонтери діставали бронежилети і шоломи, але зараз зізнаються: це справа недешева, а коштів бракує.
«Ми збираємо гроші в наметах на вулицях, продаючи вироби місцевих майстрів. Проте цього вистачає хіба що на бензин для автомобілів, на яких наші волонтери везуть харчі, сітки, мотори, акумулятори, генератори. А коли організовуємо якийсь збір, то публікуємо інформацію про нього на нашій сторінці у Фейсбуці. Небайдужі люди надсилають кошти не лише з нашої громади, а й з інших куточків країни», — каже Олена Артюшенко, одна з активних учасниць волонтерської організації.
І все ж зараз головною діяльністю залишається плетення маскувальних сіток на зиму. За основу використовують рибальські сітки, а тканину для плетення приносять небайдужі містяни й самі волонтери. У хід іде все: старі підковдри, простирадла чи навіть штори. А приміщення виділила місцева влада у будинку культури.
Тут робота кипить ледь не цілодобово, особливо коли надходить термінове замовлення. Ця справа знайома багатьом волонтерам ще з 2014 року: нарізати тканину на довгі смужки і виплітати з них візерунки на сітках, аби виріб максимально захищав наших воїнів від ворожого ока. Майстрині невпинно працюють з ранку до вечора. А за монотонними рухами та шурхотом клаптиків тканини дізнаєшся багато цікавого: новини з фронту, рішення останнього засідання міської ради, цікаві правила української мови.
А ще тут можна почути про культурні заходи, організовані Обухівським народним мистецьким центром. Це об’єднання краєзнавців, митців та просто небайдужих містян, яким цікаві історія і традиції рідного краю. Воно було засноване 4 роки тому з літературно-мистецького крила «Материнського серця» за ініціативи трьох волонтерів Наталі Любиченко, Олени Артюшенко і Сергія Сака. Згодом об’єднання розрослося, і зараз на його рахунку десятки заходів, спрямованих на популяризацію і відродження місцевих традицій. Так, уже вдалося відтворити фрагменти традиційного обухівського весілля, на черзі — вивчення старовинних колядок і танців. Разом з громадською організацією «Творча спадщина» волонтери відновили давній рецепт місцевого печива «пірників». А чи не найбільшою гордістю об’єднань є відродження традиції вишивання обухівського рушника. На основі цього виробу два десятиліття тому було створено герб Обухова. Зараз у планах цих двох організацій — внесення обухівського рушника до культурної спадщини ЮНЕСКО.
«Основне призначення народного мистецького центру і «Творчої спадщини» — зберегти національне надбання і створити місцевий реєстр нематеріальної культурної спадщини. Ця діяльність покликана формувати і гартувати інтелектуально-культурне ядро громади, що і рухає державу у напрямку ментального звільнення і прогресу», — каже Олена Артюшенко.
Зараз «Материнське серце» влаштовує благодійні концерти, кошти з яких спрямовують на потреби фронту. Мешканці міста вже змогли насолодитися творчістю сестер Тельнюк, Наталі Пелих, Тараса Компаніченка і його гурту «Хорея Козацька», ансамблю «Божичі» та інших артистів. Незмінний організатор цих заходів — неформальний лідер культурно-мистецької спільноти Світлана Денисюк, яка, окрім цього, ще й готує регулярні виїзди обухівців до столичних музеїв та театрів.
«У нас завжди була жага до пізнання мистецтва й української культури. А зараз цю жагу можна задовольняти, допомагаючи фронту через отакі благодійні концерти та культурні заходи», — впевнена Світлана Денисюк.
Фото надано автором.
