Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут національної пам’яті та Експертна рада при МКІП, створена 10 червня 2022-го, у формі крулого столу підбили підсумки роботи, спрямованої на очищення публічного простору від русифікації й тоталітаризму. Експерти сфокусувалися на розгляді найбільш гучних та проблемних символів «русского міра» і визначили список об’єктів, маркерів країни-агресора, котрі рекомендували перейменувати насамперед.

«Уся наша діяльність є очевидною відповіддю на виклики, пов’язані з війною, — зазначає міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. — Очищення українського культурного простору відбувається в демократичний і цивілізований спосіб. І це важливо. Наше очищення від російсько-імперського чи радянського минулого має відбуватися за європейськими стандартами».

За попередніми даними, що надійшли від 14 областей, протягом минулого року перейменовано 7 652 топоніми. Серед населених пунктів, що повернули собі історичні назви чи обрали нові, не пов’язані з історією росії або російськими діячами Новоград-Волинський (відтепер Звягель), Ватуніне на Черкащині (відтепер Багачеве). Селище міського типу Суворове перейменували на Бессарабське, село Московське на Донеччині — на Степове. Рішення про зміну назв цих населених пунктів ще має ухвалити Верховна Рада України.

Наразі тривають громадські обговорення щодо перейменування села Пушкіно на Закарпатті та Новий Вербовець та міста Дружба на Сумщині.

Як показує соціологія, зазначають учасники круглого столу, у суспільстві існує величезний запит на очищення українського культурного й інформаційного простору від імперських і тоталітарних символів. За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, протягом восьми місяців в українських містах і селах демонтували 28 пам’ятників Пушкіну, дев’ять — Горькому, чотири — Островському, чотири — Суворову, майже 20 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь радянських визволителів. «Одним з найрезонансніших прикладів деколонізації публічного простору у 2022 році став демонтаж і перенесення до музею пам’ятника російській імператриці Катерині II в Одесі», — наголошують в Українському інституті національної пам’яті.

Географія демонтованих російських імперських та радянських символів охоплює всю Україну (за винятком окупованих територій).
Олександр Ткаченко наголосив, що дерусифікація та деколонізація не означає знищення пам’яток. Ті, що мають мистецьку цінність, за його словами, потрібно переносити в музейні простори, а до ухвалення рішень необхідно залучати авторитетних експертів. Член Експертної ради, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що важливо переозначувати простір, який залишається порожнім після демонтажу тих чи інших пам’ятників.

Міністр також акцентував, що важливо, аби процеси деколонізації здійснювали відповідно до чинного законодавства.

«Оскільки в українському законодавстві є прогалина щодо пам’яток періоду російської імперії, МКІП підготувало законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо невнесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об’єктів культурної спадщини». Ми запропонували чіткі критерії стосовно пам’ятників, пов’язаних із русифікацією. Законопроект підтримав уряд, далі документ повинен пройти всі належні процедури та розгляд у Верховній Раді».

Учасники круглого столу обговорили питання перейменування Національної музичної академії, яка нині зветься ім’ям Петра Чайковського, перенесення пам’ятників командиру Червоної армії Миколі Щорсу та радянському генералу Миколі Ватутіну, що стоять у центрі столиці. 9 листопада Експертна рада рекомендувала демонтували обидва монументи з наступним переміщенням, як і російські імперські пам’ятники у Полтаві.

Як зазначили представники Київської міськдержадміністрації та Київради, щодо монумента Щорсу відкритим залишається лише питання, куди його перемістити — до Національного музею історії України у Другій світовій війні чи до «Парку радянського періоду» у Путивлі на Сумщині.

«Ситуація з пам’ятником Миколі Ватутіну складніша, тому що монумент є надмогильною спорудою. Тому обов’язковим компонентом його демонтажу є проведення спеціальних пошуково-ексгумаційних робіт та перепоховання останків генерала.

Експертна рада рекомендувала створити робочу групу, яка опрацює питання ексгумації та перепоховання останків Ватутіна», — повідомляють в УІНП.


Демонтаж пам’ятника під аркою «Дружби народів». Київ, 2022 рік.

Фото: Укрінформ.