Відкривши пленарне засідання, Голова Верхової Ради Руслан Стефанчук повідомив, що в сесійній залі перебуває делегація Латвійської Республіки, яку очолює спікер Саейми Латвії Едвардс Смілтенс, та висловив від імені Верховної Ради України безмежну вдячність латвійському народу, парламенту Латвії та особисто його спікеру за тверду і незмінну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, підтримку нашої держави на шляху до членства в ЄС та НАТО, визнання парламентом Латвії російської федерації державою—спонсором тероризму, а злочини, які вона чинить в Україні, цілеспрямованим геноцидом українського народу, за надання нашій державі військової та іншої підтримки, прихистку тим українцям, які через війну були змушені залишити свої домівки, а також за лікування і реабілітацію поранених захисників і захисниць України.

«Ми безмежно вдячні дружній Латвії за вагому підтримку та допомогу і пишаємося, що маємо таких надійних друзів», — сказав Руслан Стефанчук та запросив Едвардса Смілтенса до слова.

«Для мене велика честь сьогодні звернутися до вас від імені Саейми Латвії. Для всього латвійського народу у цей складний час, коли Україна бореться за весь цивілізований світ, який протистоїть російській агресії, ми, латиші, разом з вами», — сказав 
Е. Смілтенс, наголосивши, що для латишів ця війна так само почалася ще у 2014 році, і вони відтоді безперервно підтримують українців.

Спікер Саейми Латвії висловив думку, що, можливо, саме зараз ми переживаємо той історичний момент, коли нарешті по-справжньому розпадається радянський союз. «Він руйнується у символічний час сторіччя з моменту створення радянського союзу, який кровожерливий російський диктатор замислив оживити у більш жорсткій формі, відкривши ворота пекла в Україні. Зачинити ці ворота спільними зусиллями є обов’язком всього цивілізованого світу», — сказав Е. Смілтенс, підкресливши, що українці своїм героїзмом підняли небачену до цього хвилю солідарності та нагадали нашим народам про найцінніше та найголовніше — про нашу свободу, незалежність та демократію. «У боротьбі за ці цінності ви визначили чітку лінію фронту, виступивши проти найбільшого зла, яке спалахнуло в ХХІ сторіччі, — путінської росії», — зазначив він, підкресливши надзвичайно широку солідарність та залучення латишів до допомоги Україні. «Кожного дня з Латвії надсилаються вантажі допомоги, це точно демонструє, що мова йде не лише про політику чи міжнародні відносини, мова йде про дещо набагато суттєвіше — про те, що йде від сердець людей, від самих основ людяності, про глибинні спільні цінності про те, що ми добре усвідомлюємо, що є добро, що є зло, де правда, а де брехня. І людям у Латвії це добре відомо», — сказав Е. Смілтенс, нагадавши, що вже 23 лютого, за день до початку повномасштабного вторгнення росії, Латвія надіслала перший вантаж військової допомоги — Stinger, які стали вирішальними для оборони Києва, а загалом згідно з розрахунками річного валового продукту країна серед світових лідерів з надання військової допомоги.

«Наші люди пишаються, що допомагають вам як тут, так і тим, що намагаються хоч трохи створити відчуття дому для тих українців, які через війну були вимушені покинути свої домівки та знайти прихисток на нашій землі. Саме тому я звертаюсь до вас українською мовою. Я звертаюсь до вас українською мовою, засвідчивши повагу вашій нації та мові, а також тим українцям, які у Латвії з перших днів завзято вивчають латиську мову і вже звертаються до мене «Labdien», що означає «Доброго дня!» — сказав під оплески сесійної зали спікер Саейми Латвії.

Він також наголосив, що Латвія непохитно виступає за міжнародну ізоляцію росії, посилення санкцій та притягнення рф і військових злочинців до відповідальності, конфіскацію та використання заморожених коштів російських олігархів у відбудові України, а також послідовно виступає за інтеграцію України до ЄС та НАТО.

«Шановні українці, ви вже заслужили своє місце в Європі, яка завдяки вам буде вільна, сильна, єдина, безпечна та процвітаюча. Дорогі друзі-українці, ми будемо допомагати вам усім, чим зможемо. Латвія разом з Україною, разом ми переможемо, за свободу, незалежність і демократію. Слава Україні! Дуже дякую, шановні друзі. Україна понад усе!» — сказав на завершення виступу Е. Смілтенс.

Після виступів представників депутатських фракцій та груп народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, представляючи законопроект про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (№ 6013), нагадав, що у 2003 році в стінах парламенту був проголосований один з найпрогресивніших кодифікованих актів — Цивільний кодекс України. «Це розвиток і майбутнє нашого законодавства. Але водночас у стінах цього ж парламенту в цей же день за наполяганням пострадянської еліти був проголосований так званий Господарський кодекс. За весь цей період Господарський кодекс себе вихолостив повністю і сьогодні є великим ярмом на шиї правозастосовчої практики», — сказав він, наголосивши, що після дерадянізації законодавства так само необхідно прибрати застарілий пострадянський Господарський кодекс.

Водночас Руслан Стефанчук зауважив, що це жодним чином не вплине на господарську юрисдикцію судів та на кафедри господарського права в університетах, тому що спеціальне законодавство, яке регулює підприємницьку діяльність, залишається.

Крім того, цей законопроект передбачає перехідний період та залишає деякі норми чинного Господарського кодексу, які діятимуть упродовж семи років для того, щоб була можливість перейти на нормальні рейки цивілізованого підприємницького обороту. «Ми даємо можливість вибору, але ми повинні корчувати такі пеньки, яким є Господарський кодекс України та інші критичні й шкідливі для законодавства України акти», — підкреслив політик.

Під час обговорення народний депутат Олександр Мережко («Слуга народу») висловив думку, що перешкодою на шляху розвитку системи приватного права в Україні був саме Господарський кодекс, який втілює в собі сумнівні концепції радянського права. «Усунення цієї перешкоди сприятиме розвитку права в Україні як невід’ємної складової європейського приватного права, вдосконаленню правового регулювання цивільних і економічних відносин в Україні, за-
охоченню інвестицій в українську економіку», — підкреслив він.

Ярослав Железняк («Голос») зауважив, що можна назвати дуже мало прикладів, коли Господарський кодекс допомагав українському бізнесу, але натомість є величезна кількість прикладів, коли наявність Господарського кодексу в нинішньому вигляді заважала, а іноді й руйнувала український бізнес.

У першому читанні законопроект № 6013 підтримали 280 народних депутатів.

Також у першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану (№ 8298). За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, цей проект закону є результатом спільної роботи комітету, уряду та бізнесу та передбачає запровадження низки пільг. Зокрема, йдеться про безмитне та без сплати ПДВ ввезення на митну територію України обладнання, звільнення металургії від рентних платежів на ту руду, яка використовується для виготовлення металу, продовження терміну використання реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас голова комітету зауважив, що під час підготовки законопроекту до другого читання його потрібно буде узгодити з МВФ.

В цілому також ухвалено: проект закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав та інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків (№ 3603); про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності (№ 8294); про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності (№ 8294); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях (№ 8098); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та інших питань (№ 7322); про внесення змін до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад (№ 5742); про внесення змін до Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про фізичну культуру і спорт» щодо запровадження державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту (№ 5325); про внесення змін до Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів ВООЗ (№ 6364); про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (№ 8079); про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану (№ 8166-д); про водовідведення стічних вод населених пунктів (№ 6478); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо платіжних послуг (№ 4366).

Серед підтриманих у першому читанні законопроекти: про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (№ 8087); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (№ 6085); про цифровий контент та цифрові послуги (№ 6576); про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій (№ 8084); про освіту дорослих (№ 7039); про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (№ 8286); про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283).

Зважаючи на те, що в умовах війни чимало українців залишили свої домівки, що значно ускладнило ухвалення рішень у рамках ОСББ щодо проведення ремонтів чи участі в програмах енергомодернізації, народні депутати підтримали в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками (№ 7029). Під час обговорення Дмитро Нальотов («Слуга народу») нагадав, що більшість норм закону про ОСББ та про управління багатоквартирними будинками прямо прописують обов’язкові паперові форми та безпосередню участь громадян. «Пропоновані зміни значно спрощують процес прийняття рішень, дають можливість повідомляти співвласників через електронну пошту та інші засоби телекомунікаційного зв’язку за їх письмовою згодою, проводити збори дистанційно та приймати рішення онлайн, голосувати в змішаному режимі, а не виключно особисто», — зазначив він.

Після вичерпання питань порядку денного головуючий оголосив перерву у пленарному засіданні.