Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук узяв участь в експертному обговоренні «Оновлення цивільного законодавства: досвід правозастосування», що відбулося в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Відкриваючи дискусію, голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько зауважив, що оновлення цивільного законодавства та узгодження його з європейськими стандартами є ключовою вимогою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а тому потребує якнайшвидшого впровадження.

Відтак він висловив надію, що участь у ньому народних депутатів, суддів Верховного Суду, провідних фахівців у сфері цивільного права налаштує на єдиний вектор руху під час підготовки та ухвалення необхідних законодавчих змін.

Звертаючись з вітальним словом до учасників зібрання, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зауважив, що це можливість у найширшому фаховому колі обговорити питання, які стосуються однієї з найважливіших галузей права — цивільного законодавства.

Нагадавши, що якраз 16 січня минуло 20 років з часу ухвалення Цивільного кодексу України, голова парламенту підкреслив, що це великий етап життя для нормативно-правового акта, тож потрібно проаналізувати його доцільність, необхідність та вади. У зв’язку з цим він висловив сподівання, що дискусія буде системною та насамперед стосуватиметься розвитку цивільного законодавства, а також того, як воно діятиме завтра та що потрібно зробити для його покращення.

Голова Верховної Ради поінформував, що одним із важливих кроків, які стосуються розвитку цивільного законодавства, стало прийняття минулого тижня в першому читанні законопроекту про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (№ 6013). Крім того, у Верховній Раді існує робоча група, яка займається питаннями рекодифікації цивільного законодавства.

«Основною функцією парламенту є якраз законодавча функція, тому якість законодавства — це питання, яке має турбувати Верховну Раду понад усе», — підкреслив Руслан Стефанчук, зауваживши, що на прикладі оновлення цивільного законодавства, яке найбільш наближене до кожного із громадян, якраз і демонструється налаштованість змінювати сучасне законодавство та концептуальні підходи до нього.

Коментуючи підтриманий парламентом у першому читанні законопроект про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (№ 6013), Голова Верховної Ради підкреслив, що попри поширювані міфи скасування Господарського кодексу не означає ліквідацію господарської юрисдикції. «Господарська судова юрисдикція була до ухвалення Господарського кодексу і буде після його скасування. Так само не йдеться про ліквідацію кафедр господарського права, бо, наприклад, у нас є кафедри екологічного права, але немає екологічного кодексу. Тобто ми говоримо про те, що залишаємо рівень спеціального законодавства, але прибираємо ті механізми, які сьогодні не відповідають вимогам часу», — сказав Руслан Стефанчук, підкресливши, що на сьогодні є приблизно двадцять регулюючих норм Господарського кодексу, які будуть діяти у перехідний період, оскільки ніхто не планує руйнувати логічність тих чи інших питань.

«Вони поки що будуть діяти, але поступово українське приватне право і законодавство буде приведено до тих канонів, які існують у світі. Бо якщо ми інтегруємося до Європейського Союзу, якщо ми хочемо отримати потужні інвестиції в Україну, ми повинні пояснювати нашим колегам не що таке право господарського відання чи оперативного управління, яке просто не має перекладу англійською мовою, а які інституції і який захист їхніх інвестиційних прав будуть в Україні. Тобто це продовження дерадянізації українського законодавства», — сказав голова парламенту.

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв у своєму виступі підкреслив, що попри безпрецедентні злочини російських агресорів щодо українських громадян наше суспільство таки знаходить можливості, щоб обговорити питання подальшого розвитку нашої держави і, зокрема, нашого цивільного законодавства.

У цьому контексті В. Князєв зауважив, що Верховний Суд ретельно проаналізував майже 100 законопроектів та надав парламенту відповідні пропозиції. Крім того, у Верховній Раді неодноразово реєструвалися та ухвалювалися ініційовані Верховним Судом законопроекти, метою яких була ліквідація «білих плям» у законодавстві та унормування правового поля України. Він запевнив, що суд так само готовий брати активну участь у вдосконаленні цивільного законодавства.

«Практика Верховного Суду може стати емпіричним базисом у процесі рекодифікації цивільного законодавства, тобто на практичному рівні вказати напрям удосконалення усталених норм, а також визначити прогалини, які треба заповнити під час системного законотворчого процесу», — зазначив В. Князєв.

Міністр юстиції Денис Малюська зауважив, що після 24 лютого 2022 року рекодифікація цивільного законодавства повинна отримати додатковий наголос, адже до цього великий вплив на вітчизняне право мала російська юридична школа. «Тому під час рекодифікації Цивільного кодексу в українське законодавство потрібно привносити напрацювання німецької та французької цивілістичних шкіл, а також англосаксонської системи права», — сказав він, додавши, що це тим паче необхідно для нашої інтеграції в Європу.

Заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов також наголосив, що вдосконалення нашого законодавства, зокрема, цивільного, — це необхідна передумова євроінтеграції України, підвищення нашої інвестиційної привабливості та формування ефективної ринкової економіки. «Одночасна наявність Цивільного та Господарського кодексів та різна правозастосовча практика в судах призводить до того, що закон перестає працювати», — сказав він, наголосивши на необхідності генеральної чистки законодавчого поля України.

На думку професора, віце-президента Національної академії правових наук України та наукового координатора робочої групи з підготовки законо-проекту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України Наталії Кузнєцової, двадцять років з часу одночасного ухвалення Верховною Радою Цивільного та Господарського кодексів — достатній строк, щоб дати відповідь на запитання, чи виправдали вони себе?

«Усі ці двадцять років поспіль ми обґрунтовано доводили, що за своїм змістом норми Господарського кодексу не містять самостійних регуляторних функцій», — сказала вона, підкресливши, що це підтвердила й практика, адже нині вже сформовано розгалужене та деталізоване законодавство, яке регулює різні аспекти підприємницької діяльності. Відтак Н. Кузнєцова констатувала, що це законодавство фактично витіснило зі сфери застосування норми Господарського кодексу, які нині виконують функцію «весільного генерала», тож його ліквідація поставить логічну крапку в цьому питанні.

Коли ж ідеться про Цивільний кодекс, то сьогодні є всі передумови для оновлення документа та зміцнення його позицій як основного регулятора суспільних відносин.

«Українською судовою практикою за ці двадцять років напрацьовано безцінний досвід застосування Цивільного кодексу. Тож коли у 1990-х роках ми лише вгадували майбутнє обличчя приватного права та ринкової економіки, то сьогодні вже маємо величезний масив правових позицій, зокрема, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та Великої палати Верховного Суду, і можемо максимально врахувати їх під час оновлення Цивільного кодексу», — зазначила Н. Кузнєцова.

Підбиваючи підсумки тригодинного обговорення, у якому також узяли участь професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, науковий координатор робочої групи з підготовки законопроекту щодо рекодифікації цивільного законодавства Анатолій Довгерт, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заступник голови робочої групи з підготовки законопроекту щодо рекодифікації цивільного законодавства Олексій Кот, судді Верховного Суду Сергій Погрібний, Дмитро Гудима та Василь Крат, народний депутат Олександр Бакумов та інші науковці й представники судової гілки влади, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на важливості проведення дуже широкої дискусії щодо оновлення Цивільного кодексу та запевнив, що парламент готовий вислухати всі пропозиції.

«Це обговорення на рівні Верховного Суду — великий прогрес, який дасть змогу дослухатися, зокрема й до тих, хто застосовує це законодавство», — сказав Руслан Стефанчук, зазначивши, що рекодифікація Цивільного кодексу — не самоціль, а необхідна передумова для вдосконалення цивільного законодавства.

«Усі ми повинні розуміти, що кодекси та закони пишуться для людей. І вони мають бути зручними у використанні та захищати інтереси кожного з нас», — підкреслив Голова Верховної Ради.

Фото Вадима САРАХАНА.