Протистояння почалося на вулиці Грушевського, коли силовики загородили міліцейськими автобусами дорогу, якою колона майданівців рухалася до Верховної Ради, аби висловити протест проти «драконівських законів» 16 січня. Майданівці застосували проти «беркутівців» бруківку, «коктейлі молотова», піротехніку, а ті — світлошумові гранати, сльозогінний газ, помпові рушниці й заборонені за мінусової температури водомети. Щоб стримати наступ силовиків, протестувальники створили «вогняну барикаду» із шин.
На Грушевського зазнали смертельних поранень одні з перших Героїв Небесної Сотні, а тисячі активістів, за інформацією медслужби Майдану, постраждали. Про «Вогнехреще» та 90 днів Революції Гідності розповідає оновлена виставка «Назустріч свободі», що відкрилася в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану. В експозиції представлено кілька десятків оригінальних речей учасників спротиву антинародному режиму януковича, світлини та відео протестів. Після початку повномасштабної війни ці експонати було евакуйовано, нині вони повернулися на своє місце. Виставку оновили та доповнили. На ній тепер можна побачити каску майданівця Романа Ратушного, котрий загинув на Харківщині в бою з російськими загарбниками, обладунки самооборонівців, розтрощену 18 лютого 2014 року силовиками каску оператора 5-го каналу Сергія Клименка, інші речі, що розповідають про революційну історію Будинку профспілок, життя, побут і творчість учасників Революції Гідності.
Як повідомляє прес-служба музею, 22 січня о 12.30 на Грушевського розпочнеться вшанування перших розстріляних на Євромайдані. На спомин про загиблих у січні відбудеться запалення лампадок, покладання квітів біля пам’ятних знаків Героїв Небесної Сотні Михайла Жизневського, Олександра Бадери та Романа Сеника. Панахиду за загиблими проведе ієромонах ПЦУ отець Михайло Карнаух. Саме він 26 січня 2014 року проводив поминальну службу за загиблим активістом Михайлом Жизневським у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Фото надано музеєм.
