У 2022-му, який став роком надскладних випробувань для Українського народу, разом із військовими, захисниками України, котрі взяли на себе головний удар ворога та дали жорcтку відсіч російському агресору, велику роль в організації життя країни під час воєнного стану відіграли волонтери, насамперед молоді, які допомагали Збройним Силам України, підтримували громадян, що постраждали від російської агресії», — вважає голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Ірина Борзова. 

Під час визначення кандидатів на присудження Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування Комітет з питань молоді і спорту підтримав шістьох військових та чотирьох волонтерів, у тому числі координаторку кол-центру Координаційного центру Волинської обласної військової адміністрації Анастасію Шишко (на знімку).

Ірина Борзова зазначає, що в Луцьку, обласному центрі Волині, який славиться історичною спадщиною та древньою архітектурою, живуть щирі й добрі люди. Це місто, де мешкає багато творчої, активної і креативної молоді. Серед них — працьовита, невгамовна та креативна Анастасія Шишко.

Ця дівчина вже змалку знала, чого хоче, вміла ставити перед собою чітку мету і відповідально долати всі випробування на шляху її реалізації. Ще в дитячі роки вона багато читала, відвідувала різні гуртки за інтересами (до того ж — різнопрофільні!), завжди була у вирі шкільних подій. Якщо потрібно було взяти участь у регіональних туристських змаганнях зі спортивного орієнтування, обласній олімпіаді з історії чи захистити честь класу в конкурсах юних талантів та творчих проектів, Настя завжди з готовністю та безвідмовно долучалася до всіх цих заходів.

У старших класах вона захопилася правознавством, тому вибір майбутньої спеціальності став очевидним. У 2020 році закінчила з відзнакою Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, здобувши ступінь бакалавра (спеціальність «Право»), а сьогодні продовжує навчатися та здобувати ступінь магістра за тим самим фахом.

Притаманні з дитинства допитливість, небайдужість, активність, співчуття і надалі супроводжують дівчину на життєвому шляху. Студенткою, поєднуючи навчання з діяльністю як юрисконсульт в одній із громадських організацій, стала допомагати учасникам бойових дій, займалася підготовкою їхніх позовних заяв до Європейського суду з прав людини. Згодом очолила громадське об’єднання «Волинська правнича школа», де вдало сполучає особистісну креативність з новим ще для себе досвідом — управлінським.

Настя вже вкотре опинилася у звичному для себе надактивному середовищі. Глибоко зацікавилася політичними процесами в країні, роллю парламентаризму в системі державної влади, стала працювати помічницею народної депутатки України. Сьогодні дівчина є стипендіатом Інформаційно-дослідницького центру Верховної Ради України за підтримки Програми USAID РАДА.

Невгамовність Анастасії Шишко, соціум, в якому вона перебуває, змушують її й надалі активно працювати над собою, генерувати цікаві ідеї, нові творчі проекти, об’єднувати навколо себе однодумців. Настя відбулася як справжня лідерка молодіжного руху на Волині.

Однак, як і для кожного українця, 24 лютого 2022 року життя для дівчини поділилося на «до» і «після»… У перший день війни було страшно, не могла зорієнтуватися — як діяти далі. Однак було те, про що знала точно: залишається вдома, в Україні, до останнього. Панічний страх минув і почалися дії.

Добре пам’ятає, коли з братом та іншими волонтерами в холодну морозну погоду готували «коктейлі молотова»: різали ганчірки, насипали в пляшки пінопласт та розливали бензин. Той присмак палива та мікс відчуттів із холоду, страху і адреналіну не забуде ніколи.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну Анастасія Шишко на добровільних засадах стала працювати координаторкою кол-центру Координаційного центру Волинської обласної військової адміністрації. Вона разом з іншими волонтерами (студентами-юристами) та працівниками військової адміністрації щодня приймає телефонні дзвінки, які надходять на «гарячу лінію», в основному з правових, соціальних, військових, гуманітарних питань. Загалом за період воєнного стану оброблено понад дві тисячі звернень від жителів різних регіонів України та представників міжнародної спільноти. «Зв’язок, який тримає життя» — саме так на Волині працює «воєнний» кол-центр.

Спочатку найактивніше телефонували волиняни. З перших десяти дзвінків, які надійшли, лише один був із проханням вирішити проблему, решта — з пропозиціями допомогти. Були випадки, від яких хотілося плакати… плакати від гордості за наших незламних людей.

Їх п’ятеро — осіб, які безпосередньо приймають телефонні дзвінки. Вони щоранку приходять у Координаційний центр, ввечері повертаються додому, але на зв’язку — цілодобово 24/7. Заявки від громадян надходять дуже різні. Найважчі, звісно, коли люди телефонують із територій, де тривають активні бойові дії. Коли на зв’язку мама, і чути, як на її руках плаче дитина. Коли просять допомогти переїхати в безпечніше місце або про елементарне — закінчилася суміш для годування і не знають, як і де її можна купити.

А бувають звернення і від місцевих мешканців: «Хочемо втекти в Чернівці». У таких випадках уже доводиться працювати психологом. Пояснювати, що там така само ситуація, як і в нас, що наразі немає підстав для паніки.

Водночас потрібно постійно зберігати пильність, адже телефонують різні люди. Ось один приклад, який пригадує Настя: «Беру в руки телефон, вітаюся «Слава Україні», а мій співрозмовник у відповідь мовчить. Після паузи починає розказувати про кума, який з Америки хоче надіслати допомогу і йому потрібен повний список усіх волонтерів із номерами телефонів. Прошу, щоб дав контакти цього кума. Каже, що не має. А як тоді збирається з ним зв’язатися?». У таких телефонних розмовах «легенди» від підозрілих додзвонювачів розсипаються на другому-третьому уточнюючому запитанні.

У зв’язку «з левовою» часткою правових питань, з якими звертаються до кол-центру українці, постраждалі внаслідок збройної агресії з боку росії, зокрема, щодо відновлення втрачених документів, надання соціальних допомог, сприяння у працевлаштуванні, написанні заяв, які стосуються трудового законодавства, Анастасія Шишко спільно з народною депутаткою України Іриною Констанкевич, регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області, представниками різних державних інституцій та органів місцевого самоврядування організували прийом громадян і надання безплатної правової допомоги внутрішньо переміщеним особам та малозабезпеченим громадянам.

Ця команда справжніх професіоналів, до складу якої має за честь входити і наша героїня, зараз виконує вкрай важливу фунrцію, допомагаючи в тилу Збройним Силам України та внутрішньо переміщеним особам.

Ще багато різних цікавих соціальних практик та важливих справ на рахунку Анастасії. Ця невгамовна представниця сучасної молоді з Волині має одну цікаву особливість — вміло поєднувати непоєднуване, при цьому вдало спрямовувати це все на служіння людям. Її не лякають труднощі, не ламають проблеми та невдачі. Анастасія разом зі своїми колегами по роботі, рідними, друзями, випадковими знайомими, з усією країною працює на Перемогу, вони «донатять» на Збройні Сили України, збирають гуманітарну допомогу та кошти, передають медичні препарати в гарячі точки, інформують світ про реалії нашого життя та «банять» усіх «недолугих» у соціальних мережах. Це все є неймовірною силою на шляху до подолання російського зла.