Наступного року столиця Автономної Республіки Крим Сімферополь відзначить своє 230-річчя. Чим живе сьогодні найбільше місто півострова, як воно зміниться до свого ювілею й чого чекають сімферопольці, в інтерв’ю «Голосу України» розповів міський голова Віктор Агеєв (на знімку).

— Вікторе Миколайовичу, гадаю, не помилюся, якщо скажу, що перспектива одержати чи купити за доступною ціною власне житло — це те, про що сьогодні мріють чимало городян і особливо молоді родини. Як у Сімферополі реалізують програму «Доступне житло»?

— Справді, житлова проблема одна з найактуальніших для будь-якого міста, і Сімферополь у цьому сенсі — не виняток. У черзі на одержання квартир сьогодні перебувають 10 тисяч сімферопольців. Не так, як нам хотілося б, але черга рухалася, завдяки тому, що діяла норма, згідно з якою всі забудовники на території міста передавали громаді якийсь відсоток готового житла. Однак Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко цю норму скасував, черга зупинилася й знову почала зростати. Тому, коли Президент України Віктор Янукович ініціював програму «Доступне житло», ми одержали реальний ринковий інструмент розв’язання цієї проблеми.

Вона вже працює, і цього року 35 черговиків одержали квартири. Більше того, зусиллями Ради міністрів Криму ми створили ще комфортніші умови для тих, хто готовий скористатися програмою «Доступне житло». Якщо на загальнодержавному рівні її учасник платить 70 відсотків за квартиру, а держава решту 30, то в Криму це співвідношення 50 на 50 відсотків. Гадаю, 20 відсотків на користь учасників — це істотний бонус, який залучить людей. Нині дуже важливо донести суть цієї програми до народу, тому що не всі ще знають, що є такий інструмент, що це реально. Ми над цим працюємо.

Крім того, ми здаємо 72-квартирний житловий будинок, побудований за рахунок коштів міського бюджету, а надалі маємо намір брати участь на паях у будівництві тих компаній, які успішно працюють у Сімферополі. Отже, забезпечимо житлом пільгові категорії городян. Першими на черзі у нас — 120 дітей-сиріт, афганці та ветерани.

— Дефіцит місць у дитячих садках — інша проблема, яка хвилює сьогодні городян. Кажуть, що в чергу потрібно ставати ледве не від дня народження маляти.

— Так, ви знаєте, ця проблема здебільшого виникла в 90-ті роки. Тоді підприємства масово відмовлялися від відомчих дитячих садків, та й народжуваність у країні впала. За це десятиліття місто втратило 36 дитячих дошкільних закладів, які сьогодні продано, перепрофільовано й більшість уже назавжди втрачено для громади. А сьогодні тенденція зворотна: народжуваність зростає, а разом з нею і дефіцит місць у дитячих садках. У Сімферополі, щоб розв’язати цю проблему, потрібно додатково створити 5 тисяч місць у дитячих дошкільних закладах. Ми порахували, що це приблизно 25 нових дитячих садків. З огляду на те, що будівництво одного сьогодні стає бюджету приблизно в 24 — 25 млн. грн., сума виходить просто непідйомна. Тому вирішуємо проблему всіма доступними сьогодні способами.

За три роки ми створили 700 додаткових місць у дитячих дошкільних закладах. Там, де це ще можливо, повертаємо місту приміщення колишніх дитячих садків. Цього року повернули у такий спосіб два садки. Відремонтуємо їх і одержимо ще 400 місць додатково. Закладаємо новий садок в одному зі спальних мікрорайонів. 

Але все одно, цього дуже мало. На нашу думку, виходом з такої ситуації могло б стати державно-приватне партнерство. Як варіант, я бачу дитячі садки вдома, коли навіть у звичайній квартирі можуть відкрити домашній садок на троє — п’ятеро дітей, і приватні дитсадки, які за певну плату приймали б дітей з міської черги. Але в обох випадках це має бути врегульовано законом. Про це ми вели мову з нашим народним депутатом Віталіною Дзоз, щоб вийти з такою законодавчою ініціативою.

— А є ще Богом забуті поліклініки, будинки культури, багато з яких не ремонтувалися років 30...

— Ви маєте рацію, у нас у планах на майбутній рік упорядкувати всі поліклініки. Там потрібно і вікна замінити, і покрівлі. Торік ми взялися за бібліотеки, у нас їх 33, і продовжимо цю роботу. Цьогоріч виділили понад 50 млн. грн. на ремонт шкіл і дошкільних закладів. Зайнялися їхніми покрівлями, фасадами й внутрішньодворовими територіями, про які років 30 точно ніхто не згадував.

І ще хочемо побудувати для міста сучасний діагностичний центр, з усім новітнім обладнанням.

— Подейкують, що місто може втратити Палац культури профспілок і прилягаючий спорткомплекс. Ви про це знаєте?

— Якщо хтось і втратить, то не місто, а профспілки, на чиєму балансі сьогодні перебувають ПКП і спорткомплекс «Дружба». Справді, будинок дедалі більше занепадає, уже кілька років закрито басейн, там величезні борги, а в профспілок немає коштів на утримання. Ми сьогодні ведемо переговори з керівництвом Федерації незалежних профспілок Криму, і вони готові продати нам спорткомплекс за мільйон гривень. Коли угода відбудеться, ми його відремонтуємо, упорядкуємо, і він служитиме місту. А потім і про Палац культури можна буде говорити.

На шляху до цивілізації

— Вікторе Миколайовичу, нині XXІ століття, а в столиці Криму є цілі райони, які не підключені до водопроводу й не мають каналізації. Балотуючись на посаду міського голови, ви обіцяли розв’язати цю проблему. Що для цього робите?

— Це правда, соромно зізнатися, така проблема є. Але ми про неї не тільки говоримо, а й робимо все від нас залежне, щоб її розв’язати. Цього року ми здали частину водогону в південно-західній частині міста, де приблизно 35 тисяч людей протягом 30 років одержували воду тільки вранці та ввечері. Сьогодні вода в них є весь день. Ще гірше було на протилежній околиці міста, у мікрорайоні Червона гірка. Лише уявіть, там 50 років люди жили на привізній воді. Двічі на тиждень їздила вулицями водовозка й люди набирали ємності.

Сьогодні ми провели там водогін, поставили по вулицях водорозбірні колонки й мешканці вже вдячні. Робота триває, ми встановлюємо тут додаткові ємності, робимо насосну станцію, щоб вода прийшла в кожний двір, а в багатоповерхівках могли підняти тиск у мережах. Коли закінчимо, 20 тисяч городян зможуть одержувати воду цілодобово. Ще в одному мікрорайоні — Верхня Українка, ми закільцюємо водопровід, щоб також підняти тиск у мережах і тоді все місто буде з водою.

— А каналізація?

— Із цим складніше, щоб розв’язати проблему в масштабах усього міста, ми розраховуємо на кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Нам потрібно закінчити останні 13 кілометрів колектора глибокого закладання. Крім того, серйозна проблема — відсутність зливової каналізації. Вона покриває тільки третю частину міста. У 80-ті роки минулого століття Сімферополь будувався прискореними темпами, а про зливову каналізацію забували, залишали на потім. І в результаті стічні води руйнують фундаменти будинків, підмивають дороги, комунікації, стають загрозою, на яку не можна не зважати. Тому завдання — розв’язати ці проблеми в комплексі, щоб і колектор був, і зливостік, і кожний будинок у місті було під’єднано до водопроводу та каналізації.

— Сімферопольці вже відзначили появу за останні роки нових скверів, фонтанів, усього того, що створює неповторне середовище проживання кожного міста. Які подальші плани?

— Зупинятися не будемо, це поза всяким сумнівом. Ми ставимо собі мету повернути сімферопольським паркам, скверам і площам той вигляд, який городяни пам’ятають по минулих роках, і зробити їх ще кращими. Сьогодні ми повністю реконструювали парк імені Треньова, Дитячий парк. Ви бачите, там справді комфортно, а у вихідні ажіотаж дітей з батьками. Скажу, що Фонд Ріната Ахметова виділяє 2 млн. грн. на ремонт дитячої спортивної школи, яка в цьому парку розташована.

Новий сквер Республіки городяни також оцінили. Як і обіцяв, до кожного Дня міста відкриватимемо новий або реконструйований старий фонтан.

Наступного року в нас ювілей, Сімферополю виповнюється 230 років, і в планах у нас — комплексно реконструювати міський парк культури й відпочинку біля кінотеатру «Сімферополь». Усе буде нове: фонтан, викладені плиткою алеї, ліхтарі, крамнички, дитячі майданчики, зона Wі-Fі, до чого вже звикли містяни.

За програмою державно-приватного партнерства вже наступного року почнемо реконструкцію найбільшого парку міста — імені Гагаріна. Це понад 36 гектарів. Ідея така, щоб максимально зберегти природу, не чіпати дерева, а на вільних місцях побудувати зоопарк, аквапарк морських тварин, дитячий зимовий розважальний комплекс, який працюватиме весь рік. За два роки проведемо там повну реконструкцію.

На черзі реконструкція парку імені Шевченка. За п’ять років, які нашій каденції відвели сімферопольці, упорядкуємо всі парки міста.

«Ворота» також ремонтують...

— Парки — це добре, але іноді складається враження, що машин у Сімферополі вже більше, ніж людей. Місту, як повітря, потрібні багатоярусні паркування. Це реально?

— У центрі міста, а його сьогодні перевантажено найбільше, знайти місце для надземних багаторівневих паркувань складно. А підземні можливі. Ми ведемо переговори з інвестором, який готовий побудувати багаторівневий паркінг на тисячу місць під площею імені Леніна. Це те, що нам треба. Нині ми на стадії ескізного проекту і якщо все піде, як задумано, то інвестор готовий у центрі міста облаштувати три такі паркінги.

— Сімферополь часто називають воротами Криму, маючи на увазі насамперед його залізничний вокзал і прилеглу площу. Є у міської влади бачення, як це має розвиватися?

— Так, усі, хто останніми роками бував у Сімферополі, бачили, як тісно і тим, хто приїздить, і городянам у межах сьогоднішнього вокзалу. Тому разом з Радою міністрів Криму ми реалізуємо проект, який має розширити ці рамки, створити комфортні умови для всіх. Завдання в тому, щоб розвести транспортні потоки. Для цього на протилежному від нинішнього, основного приміщення вокзалу боці буде споруджено новий, сучасний приміський комплекс з усією інфраструктурою. Це великий інвестиційний проект, вартістю близько 70 млн. грн., і він у стадії реалізації. Уже побудований надземний перехід, який поєднав два майданчики, а на наступному етапі — будівництво всього комплексу, з автостанцією, транспортними розв’язками тощо. У грудні там розпочнуться основні роботи для того, щоб до нового курортного сезону здати цей об’єкт. З великих транспортних проектів, реалізованих разом з Радою міністрів Криму й Кабінетом Міністрів України, — будівництво західної об’їзної дороги навколо Сімферополя, яке продовжиться наступного року.

— У Конституції Криму Сімферополь названо столицею автономії. На вашу думку, чи потрібний місту свій персональний закон, який конкретизував би цей статус?

— Гадаю, що відповідати статусу столиці ми маємо насамперед духом, а не тільки буквою закону. Ми ж не в правовому вакуумі живемо. Є Конституція Криму, закони України. Що заважає нам сьогодні розвиватися, залучати інвесторів, створювати для людей нормальні умови життя? Я бачу своє завдання в тому, щоб сімферопольцям було комфортно у своєму місті, а гостям хотілося б тут затриматися довше, а не бачити в Сімферополі тільки транзитну територію. І якщо для цього нам не вистачатиме закону, тоді звернемося до наших народних депутатів.

Фото надане прес-службою міського голови.

ФАКТ

Зусиллями Ради міністрів Криму ми створили ще комфортніші умови для тих, хто готовий скористатися програмою «Доступне житло». Якщо на загальнодержавному рівні її учасник платить 70 відсотків за квартиру, а держава решту 30, то в Криму це співвідношення 50 на 50 відсотків. Гадаю, 20 відсотків на користь учасників — це істотний бонус, який залучить людей.

ДОВІДКОВО

Як і обіцяв, до кожного Дня міста відкриватимемо новий чи реконструйований старий фонтан. У наступному році в нас ювілей, Сімферополю виповнюється 230 років, і в планах у нас комплексно реконструювати міський парк культури й відпочинку біля кінотеатру «Сімферополь». Усе буде нове: фонтан, викладені плиткою алеї, ліхтарі, крамнички, дитячі майданчики, зона Wі-Fі, до чого вже звикли містяни.