Мільйон доларів значиться у заповіті для Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Цей факт підтвердили у Генштабі наших Збройних Сил, як і те, що всі кошти генерал переказав на спецрахунок Нацбанку України для потреб армії. Мимоволі напрошується запитання: чи здатні на таку пожертву ті, хто командує армією нашого нинішнього ворога?
Скрін заповіту розмістив у Фейсбуці народний депутат України одного з попередніх скликань Борислав Береза.
«Це повідомлення — бомба! — написав пан Береза. — Також дізнався, що Григорій Степанець заповів по два мільйони доларів університетам —Могилянці та Українському ВНУ (насправді йдеться про УКУ — Український католицький університет. — Авт.)
А ще мільйон заповів армії Ізраїлю ЦАХАЛ».
Інформацію про благодійника знайшли у Вікіпедії і низці інших відкритих джерел.
Григорій Степанець народився у 1938 році у Вінниці. Його батько воював у Другій світовій війні, загинув у жовтні 1941-го. Григорія з мамою евакуювали на Урал. Одразу після війни повернулися додому. Вижити їм допоміг дядько-фронтовик, він втратив на війні ногу, отримував військовий пайок, дещиця з нього перепадала мамі та Григорію.
Хлопець був здібним до навчання, особливо легко йому давалися точні науки. Закінчив у рідному місті школу із золотою медаллю. Було це у 1956-му. У тому ж році Григорій вступив на навчання до Московського державного університету імені Ломоносова. Цей заклад теж закінчив з відзнакою. Досконало опанував такі науки, як математика та хімія. Захистив наукову дисертацію на здобуття ступеня кандидата наук з фізичної хімії.
Окрім того, детально вивчав іноземні мови. Крім рідної української, володів російською, італійською, німецькою та англійською. Здійснив переклад декількох книжок з іноземних російською мовою.
Спершу працював у московському університеті науковим співробітником, пізніше — в низці наукових установ старшим системним програмістом і аналітиком.
Переломним моментом у житті молодого науковця стала його підтримка дисидентського руху. Під час роботи у Геофізичному науково-дослідному інституті у Москві Григорій Степанець підписав листа на підтримку дисидентів. Одразу після цього його звільнили з інституту. Талановитий вчений не мав можливості влаштуватися ніде на роботу. Йому скрізь відмовляли через переслідування КДБ.
Прийняв рішення про виїзд за межі Союзу. Однак зробити це не вдалося.
Тільки у 1989-му, під час горбачовського правління, Степанець емігрував до США. Незважаючи на те, що мав уже 51 рік, зумів виявити свої знання і вміння, які не цінували у Союзі. Працював у відомій компанії Microsoft у Редмонті, штат Вашингтон, розробником програмного забезпечення. Разом з іншими співробітниками є автором патенту на декодування кодів даних змінної довжини.
Григорій до останніх днів згадував про рідну Вінницю. На жаль, дружина Алла, з якою вони познайомилися у 1959 році під час навчання в університеті, теж померла. У них залишилася донька, внук і правнук.
Чи приїжджав Григорій Степанець з Америки до Вінниці? На жаль, у нас нема такої інформації. Так само нічого не відомо про його можливих родичів у нашому місті, хоча прізвище Степанець поширене.
Якщо у когось є інформація про цю Людину з великим серцем, просимо повідомити редакцію, щоб зберегти світлу пам’ять про нашого земляка, кошти якого, і немалі, працюватимуть на Перемогу.
Вінницька область.
