І п’ята спроба завершилася фіаско...

Футбол. ЧС-2014. Відбірний цикл. Плей-оф. Матчі у відповідь. 19 листопада. Румунія — Греція. 1:1 (перша зустріч — 1:3). Хорватія — Ісландія. 2:0 (0:0). Швеція — Португалія. 2:3 (0:1).

Франція — Україна. 3:0. Голи: Сахо, 22, 72, Бензема, 34. Перший матч — 0:2.

Франція: Льоріс, Дебюші (Санья, 78), Варан, Сахо, Евра, Матуїді, Погба, Кабайє, Вальбуена, Бензема (Жиру, 82), Рібері. Тренер — Дідьє Дешам.

Україна: П’ятов, Мандзюк, Хачериді, Ракицький, Шевчук, Ротань, Едмар, Ярмоленко, Безус (Гусєв, 64), Коноплянка, Зозуля (Селезньов, 76). Тренер — Михайло Фоменко.

Вилучено Хачериді, 47 (друге попередження).

Рефері — Дамір Скоміна (Словенія).

Париж (передмістя Сен-Дені). «Стад де Франс». 81 338 глядачів. 2 градуси.

Зла доля непотраплянь через плей-оф на головні турніри переслідує збірну України. Це була п’ята спроба в історії нашої команди, яка, на жаль, завершилася фіаско. Хоча після зустрічі в Києві, виграної у французів за всіма статтями, не хотілося навіть думати, що наші от так здадуть завойований плацдарм.

Одне слово, в Києві та Парижі ми побачили дуже різні збірні України. Поразки в гостях підопічні Дешама повністю заслужили: вони мали гірший вигляд, поступалися за всіма параметрами, особливо в головному — налаштуванні на боротьбу. Збірна України була гострішою, швидшою, агресивнішою і стараннішою, чим і заслужила перемогу. Суперник був розбалансований, тому програв 0:2.

Але поступившись без шансів у п’ятницю на НСК «Олімпійський», французька команда вдома зробила диво: зібралася і видала чудовий матч. Господарі були схожими на тих самих українців кількома днями раніше, але додали в свою ігрову «страву» трохи більше вдачі, азарту й класу. Тут були не лише емоції та настрій, а й правильно підібрана тактика, вгаданий Дешамом склад, що раніше йому не завжди вдавалося.

Другий м’яч у ворота збірної України Бензема забивав, перебуваючи у майже півметровому офсайді. Прикро, що рефері та лайнсмен не розібралися в цій ситуації. Однак то був лише прикрий епізод, не більше, бо протягом решти часу, якщо об’єктивно, французи мали помітну перевагу. Насамперед у плані зарядженості на боротьбу. Хвилі потужних атак господарів робили опонентів надто скутими. Однак перший тайм завершився ударом Ярмоленка з близької відстані після подачі кутового, але з порожніх воріт м’яч винесли оборонці.

В другому таймі ми мали фактично лише один напівмомент: після розіграшу «стандарту» Зозуля, заметушившись в карному майданчику суперника, не зорієнтувався і не зміг проштовхнути м’яч у ворота.

Відверто здивувала тактика нашої команди. Сталося те, чого ми найбільше боялися: українські футболісти на початку зустрічі відійшли в оборону. Відчувалося, що вони задумали відбитися, відстояти результат, здобутий вдома. Та їхні опоненти зі старту і до останніх секунд атакували сміливо, гостро і вправно.

Можна лише пошкодувати про втрату Федецького та Кучера, відсутність яких надто негативно позначилася на діях нашої оборони. А тут ще й Хачериді підвів, м’яко кажучи, показавши вкотре не найкращі риси свого спортивного характеру.

Тепер ми можемо з гіркотою згадувати про очки, подаровані в груповому турнірі Молдові і Чорногорії, шкодувати, що Михайло Фоменко до керма збірної прийшов із запізненням. Хоча він і так зробив дуже багато і заслужив на добре слово. Йому просто забракло часу, щоб досягти більшого. Як наслідок, бразильський карнавал відбудеться без українців.

— Те, що трапилося, — це, насамперед, психологія. Все-таки складно зіграти на високому рівні з такою командою, як Франція, — зазначив  після матчу тренер збірної України.

— Так. Але ми не можемо говорити про це голосно, адже це неетично стосовно моїх підопічних. Вони зробили все, що могли на сьогодні.

— Так, вже тут, у Франції, мали достатньо інформації з різних джерел, зокрема й у пресі зазначали, що будуть зміни. Ну, вони мають вибір, і це зіграло, напевно, першорядну роль.

Були й моменти, котрі нам зашкодили. Перший м’яч забивали після штрафного, якого не було — маю на увазі, що не було гри рукою. Але суддя поставив. Другий м’яч забитий з положення «поза грою». Це не наша парафія — ми повинні робити свою справу, але це теж вдарило по психології футболістів.

Ми попереджали гравців, що буде суворе суддівство, щоб вони не заробляли карток за розмови та інші дрібниці. Сьогодні ми майже тайм грали в меншості. Треба було багато що змінювати в другій половині, але вийшла гра в один бік.

— У такій грі, яка була сьогодні, потрібен був саме такий центральний півоборонець, як Роман. Для того, щоб не лише оборонятися, а й організовувати атаки. Такий був задум, а як воно вийшло, ви бачили.

— Просто був вибір на користь Зозулі.

— Ну, які уроки... Це досвід, він здобувається в роботі зі збірною, де інша спрямованість і специфіка порівняно з клубним тренерством. І якщо мені довірять працювати далі, рухатимемося вперед, враховуючи цей досвід...