Народні депутати Денис Маслов, Павло Павліш, Валерій Божик та інші пропонують створити Державний реєстр санкцій, щоб надати публічний доступ до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, до яких застосовано обмеження. Це передбачає зареєстрований у Верховній Раді законопроект № 8392.
Нині рішеннями Ради національної безпеки та оборони, які вводяться в дію указами Президента, санкції застосовуються до досить великої кількості фізичних та юридичних осіб. Законотворці вказують на те, що це вимагає значних часових ресурсів для підготовки позовної заяви та необхідних документів для звернення до суду. Як аргументацію наводять такий приклад: указом Президента від 19 жовтня 2022 року санкцію блокування активів застосовано до 1567 осіб (858 фізичних та 709 юридичних). Ще одним указом санкцію блокування застосовано до 256 фізичних осіб. А отже, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства строк є недостатнім для належної підготовки та подання позову до суду. Цей кодекс також передбачає, що справа про застосування санкції вирішується коле-
гією у складі трьох суддів Вищого антикорупційного суду протягом десяти днів (пропонується зробити 30) з дня надходження позовної заяви до суду, а перегляд в апеляційному порядку — протягом п’яти днів з дати надходження апеляційної скарги (пропонується зробити 15 днів).
З огляду на специфіку та великий обсяг матеріалів забезпечення належного розгляду такої категорії справ у визначені строки є ускладненим. Водночас, відповідно до положень статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Отже, встановлені процесуальним законодавством строки розгляду справ щодо застосування санкції, на думку народних депутатів, потрібно збільшити.
Крім того, стаття 283-1 Кодексу адміністративного судочинства містить низку норм, які необхідно уточнити для належного розгляду справ про застосування санкцій. Зокрема, пропонується надати суду право під час розгляду справи про застосування санкцій оголосити під час засідання лише вступну та резолютивну частини (скорочене рішення). Це дасть змогу значно пришвидшити завершальний етап розгляду справи, адже з огляду на великий обсяг судових рішень за цією категорією справ його проголошення може займати від двох до восьми годин.
Вказують парламентарії і на те, що нині відсутня єдина інформаційна база, яка б давала можливість здійснювати швидкий та зручний пошук підсанк-ційних суб’єктів для тих органів державної влади та інших суб’єктів, які вже реалізовують державну санкційну політику. Поки що нотаріуси, державні реєстратори, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, приватні та державні виконавці, здійснюючи покладені на них обов’язки під час перевірки суб’єктів, які звертаються за вчиненням тих чи інших дій, зобов’язані кожного разу звертатись до окремого рішення РНБО, введеного в дію указом Президента та розміщеного на офіційному сайті інтернет-представництва глави держави або РНБО. Це ускладнює процес реалізації санкцій.
На думку авторів законопроекту, реалізація положень законопроекту дасть змогу державі в умовах воєнного стану здійснювати ефективну санкційну політику.