Це передбачено Стратегією національної безпеки України.

З цією метою робоча група Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки із залученням фахівців СБУ та інших зацікавлених органів державної влади провела широкий аналіз міжнародних практик у цій сфері та напрацювала проект закону «Про безпеку класифікованої інформації» (№ 8394). Він покликаний істотно реформувати існуючі законодавчі норми щодо охорони державної таємниці.

«Ми вже воюємо дронами онлайн, а закону про державну таємницю — 28 років», — зауважила одна з авторів законопроекту Мар’яна Безугла, додавши, що напрацьований у комітеті законопроект забезпечить можливість електронного документообігу, нові стандарти безпеки, контролю, а також роботу з НАТО і, зрештою, здоровий глузд.

Розробка законо-проекту здійснювалася з урахуванням положень стандартів безпеки НАТО та ЄС («Політика безпеки НАТО», С-М (2002) 49; «Правила безпеки ЄС», 2013/488/EU). 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що за результатами проведеного аналізу вимог цих стандартів, а також законодавства країн євроатлантичної спільноти основні зусилля під час реформування системи охорони державної таємниці та службової інформації було зосереджено на вирішенні таких питань:

— об’єднання державної таємниці та службової інформації в єдину категорію інформації з обмеженим доступом — секретну інформацію (термін еквівалентний «класіфайд інформейшн») та перехід на чотирьохступеневу систему обмеження доступу до вказаної інформації;

— визначення на державному рівні національного органу безпеки з покладенням всіх його функцій на СБУ;

— удосконалення процедур віднесення відомостей до секретної інформації, засекречування та розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації;

— збільшення терміну проведення перевірки осіб у зв’язку з допуском їх до державної таємниці, диференціювання обсягу перевірки залежно від ступеня секретної інформації, розширення переліку підстав, за яких допуск до державної таємниці не надається з урахуванням, у тому числі, вимог фінансового, антикорупційного законодавства та інших чинників, що роблять особу вразливою до тиску з боку іноземних спецслужб, терористичних та злочинних угрупувань;

— впровадження нових підходів щодо фізичної безпеки інформації з обмеженим доступом шляхом поділу зон, де циркулює така інформація, залежно від умов зберігання матеріальних носіїв секретної інформації;

— оптимізація функціонування дозвільної системи;

— чітке визначення повноважень СБУ як національного органу безпеки у ході проведення заходів з нагляду та інспектування дотримання вимог законодавства про безпеку секретної інформації.

Такий підхід, переконані народні депутати, допоможе реформувати систему охорони державної таємниці та службової інформації з урахуванням практики держав-членів НАТО та ЄС.